Zvukobook.ru - Первый аудиокнижный | П ятнадцятирічний капітан жюль верн: П’ятнадцятирічний капітан (скачать fb2), Жюль Верн, Жуль Верн

Содержание

П’ятнадцятирічний капітан. 2-га частина — Українська бібліотека онлайн Knyga.in.ua

Головна Бібліотека— А—— АНДІЄВСЬКА, Емма—— АНТОНИЧ, Богдан-Ігор—— АНДРУХОВИЧ, Юрій— Б—— БЛИЗНЕЦЬ, Віктор—— БАГРЯНИЙ, Іван— В—— ВІНГРАНОВСЬКИЙ, Микола—— ВИННИЧЕНКО, Володимир—— ВОВЧОК, Марко—— ВОРОНИЙ, Микола— Г—— ГЕРАСИМ’ЮК, Василь—— ГЛІБОВ, Леонід—— ГОГОЛЬ, Микола—— ГОЛОБОРОДЬКО, Василь—— ГОНЧАР, Олесь—— ГРІНЧЕНКО, Борис—— ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ, Петро—— ГУЦАЛО, Євген— Д—— ДОВЖЕНКО, Олександр—— ДРАЧ, Іван— Ж—— ЖАДАН, Сергій— К—— КАРПЕНКО-КАРИЙ, Іван—— КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО, Іван—— КОБИЛЯНСЬКА, Ольга—— КОРОЛІВ-СТАРИЙ, Василь—— КОСТЕНКО, Ліна—— КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Іван—— КОЦЮБИНСЬКИЙ, Михайло—— КУЛІШ, Пантелеймон— Л—— ЛЕПКИЙ, Богдан—— ЛИПА, Іван—— ЛОТОЦЬКИЙ, Антін— М—— МАЛАНЮК, Євген—— МАЛИЦЬКА, Костянтина—— МАЛИШКО, Андрій—— МАЛКОВИЧ, Іван—— МИРНИЙ, Панас— Н—— НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, Іван— О—— ОЛЕСЬ, Олександр—— ОЛІЙНИК, Борис— П—— ПАВЛИЧКО, Дмитро—— ПЧІЛКА, Олена— Р—— РУДАНСЬКИЙ, Степан— С—— САМІЙЛЕНКО, Володимир—— СЕНАТОВИЧ, Оксана—— СИМОНЕНКО, Василь—— СКОВОРОДА, Григорій—— СОСЮРА, Володимир—— СТАРИЦЬКИЙ, Михайло—— СТЕФАНИК, Василь—— СТУС, Василь — Т—— ТИЧИНА, Павло—— ТЮТЮННИК, Григір—— ТЮТЮННИК, Григорій— У—— УКРАЇНКА, Леся— Ф—— ФРАНКО, Іван— Ч—— ЧАЙКОВСЬКИЙ, Андрій—— ЧЕРКАСЕНКО, Спиридон—— ЧУРАЙ, Маруся— Ш—— ШЕВЧЕНКО, Тарас—— ШАШКЕВИЧ, Маркіян Бібліотека — Австралія—— ОЛДРІДЖ, Джеймс— Австрія—— РІЛЬКЕ, Райнер Марія— Велика Британія—— БЕРНЗ, Роберт—— ВОРДСВОРТ, Вільям—— ДІККЕНС, Чарлз—— КІПЛІНҐ, Ред’ярд —— КОНАН ДОЙЛ, Артур—— СТІВЕНСОН, Роберт-Льюїс —— ШЕКСПІР, Вільям— Данія—— АНДЕРСЕН, Ганс-Крістіан— Ірландія—— ДЖОЙС, Джеймс—— ВАЙЛД, Оскар— Іспанія—— КАЛЬДЕРОН, Педро—— СЕРВАНТЕС, Міґель де— Італія—— АЛІҐ’ЄРІ, Данте—— ПЕТРАРКА, Франческо— Німеччина—— БЕЛЛЬ, Генріх —— ГОФМАН, Е.

Т.А.—— ҐЕТЕ, Йоганн—— ШІЛЛЕР, Фрідріх— Норвегія—— ГАМСУН, Кнут— Польща—— МІЛОШ, Чеслав—— МІЦКЕВИЧ, Адам— Росія—— ЛЕРМОНТОВ, Міхаїл—— МАРШАК, Самуїл —— НЕКРАСОВ, Микола—— ПУШКІН, Олександр—— ТЮТЧЕВ, Федор—— ЧЕХОВ, Антон— США—— БРЕДБЕРІ, Рей—— ВІТМЕН, Волт—— ГЕМІНҐВЕЙ, Ернест—— ЕЛІОТ, Т. С.—— ЛОНДОН, Джек—— О. ГЕНРІ—— ТВЕН, Марк—— ПО, Едґар Аллан— Угорщина—— ПЕТЕФІ, Шандор— Франція—— БАЛЬЗАК, Оноре де—— БОДЛЕР, Шарль—— ВЕРЛЕН, Поль—— ВЕРН, Жуль—— ВІЙОН, Франсуа—— ВОЛЬТЕР—— МОЛЬЄР—— ПЕРРО, Шарль—— РЕМБО, Артюр—— СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ, Антуан де— Чехія—— КАФКА, Франц— Швеція—— Транстрьомер, Тумас Мовою— English—— BURNS, Robert—— WHITMAN, Walt Інші — Біографії— Новини— Ліб-Арт

Жюль Верн П’ятнадцятирічний капітан — C. 64

Дік одкрив коробку, і з неї випав клапоть паперу. Юнак прочитав уголос:”Тут… за 120 миль од берега океану… З грудня 1871 року..мене смертельно поранив і пограбував мій провідник Негору… Дінго! До мене!..С. Вернон”.

Записка пояснила все. Самюель Вернон, який вирушив у дослідницьку подорож по Центральній Африці, найняв провідником Негору. Велика сума грошей, що її мандрівник мав при собі, розпалила жадобу негідни-ка-португальця, і він вирішив заволодіти грішми. Вернон, діставшись до берега Конго, став на ночівлю в цій хижці. Тут і поранив його Негору, а потім пограбував. Після цього португалець утік, але невдовзі його заарештували як агента работорговця Алвіша й засудили в Сан-Паулу-ді-Луанда на довічне ув’язнення в одній із каторжних тюрем. Далі, як ми вже знаємо, Негору вдалося втекти й дістатись до Нової Зеландії, де він найнявся коком на “Пілігрим”, на лихо всіх його пасажирів.

Бідолашний Вернон перед смертю встиг написати записку, вказавши ім’я вбивці та мотиви злочину. Записку він сховав у коробку, де, мабуть, зберігав гроші, що їх після лиходійства вкрав португалець. І вже конаючи, Вернон написав кров’ю на дереві свої ініціали. Перед цими червоними літерами Дінго, певно, просидів не один день! Він запам’ятав їх! І він уже ніколи їх не забував!

Потім Дінго побіг на берег океану; там його підібрав капітан “Вальдека”.

Далі Дінго потрапив на борт “Пілігрима”, де знову зустрівся з Негору. Тим часом кості мандрівника тліли в нетрях Центральної Африки. Всі забули про нього. Не забув тільки вірний Дінго. Так уявляв собі події Дік Сенд, і, мабуть, так воно й було. [297]Дік Сенд і Геркулес вже зібралися були поховати останки Самюеля Вернона, аж раптом Дінго люто загавкав і прожогом метнувся з хижки.

За мить почувся страшний зойк. Дінго на когось напав!

Геркулес кинувся слідом за Дінго. Коли Дік Сенд, місіс Уелдон, Джек і кузен Бенедікт теж вибігли з хижки, вони побачили иа землі чоловіка, що відбивався від собаки, який вчепився йому в горлянку.

То був Негору.

Діставшись до гирла Конго, щоб сісти на судно, яке йшло до Америки, цей негідник залишив десь недалечко своїх людей, а сам вирушив до місця, де вбив мандрівника, який так щиро довірився йому.

Але в нього були причини податися сюди, і всі зрозуміли які, коли побачили біля підніжжя смоковни-ці яму, а в ній купу французьких золотих монет.

Отже, Негору, вбивши Самюеля Вернона, закопав украдені гроші, щоб згодом по них вернутися. І ось, коли він нарешті налагодився покласти до своїх ки-” шень награбоване золото, Дінго напав на нього. Проте цей мерзотник, дарма що був приголомшений, встиг вийняти ножа і з силою вдарити собаку в груди саме тієї миті, коли Геркулес підбіг до нього й гукнув:

— Ну, поганцю! Нарешті я можу задушити тебе!..

Та цього робити не довелося! Португальця спіткала справедлива кара, до того ж на місці вчиненого ним злочину. Дінго, стікаючи кров’ю, останнім зусиллям стиснув щелепи — і Негору впав мертвий. Але й вірний собака був смертельно поранений. Зібравши останні сили, він поповз до хижки, де загинув його хазяїн, і там сконав.

Геркулес закопав у землю останки Самюеля Вернона, і в тій самій могилі поховав Дінго. Всі оплакували свого вірного друга.

Негору помер; але тубільці, що супроводили його від Казонде, перебували десь неподалік. Не дочекавшись начальника, вони стурбуються й підуть його шукати берегом річки. Це загрожувало мандрівникам неабиякою небезпекою.

Дік Сенд і місіс Уелдон почали радитись, як діяти далі. Не можна було марнувати жодної хвилини.

Вони вже знали напевне, що ця ріка — Конго, або, як її називають тубільці, Кванго чи Ікуту-я-Конго; піадніею широтою її ще називають Заїром, а під іншою — Луалабою. [298]Це була та сама велика артерія Центральної Африки, якій героїчний Стенлі присвоїв славне ім’я “Лівінгстон”, але географам, можливо, слід би замінити це ім’я ім’ям самого Стенлі.

Одначе якщо не лишалося жодного сумніву в тому, що це Конго, то в записці, залишеній французьким мандрівником, указувалось, що до океану залишається сто двадцять миль. Проте далі неможливо було плисти по річці. Жоден човен не пройшов би через водоспади — скоріше за все це були водоспади Нтамо. Отже, мандрівники повинні простувати берегом миль зо дві за водоспад, а потім збудувати пліт і далі знову плисти за течією.

— Яким же берегом ми підемо? — спитав Дік Сенд.- Лівим, де ми тепер, чи правим? Обидва береги здаються мені не зовсім безпечними — адже і на лівому, і на правому в дикуни.

Але лівий берег все ж таки більш небезпечний: ми ризикуємо зустрітися тут із тубільцями, які супроводили Негору.

— То перепливімо на правий берег,- сказала місіс Уелдон.

— Ми поки що не знаємо, чи можна ним пройти. Мабуть, Негору недарма простував правим. Проте нема чого гадати. Я піду на розвідку.

І Дік Сенд попрямував до піроги.

Ріка тут була завширшки триста — чотириста футів, і Дік, який чудово орудував кермовим веслом, легко переплив би на той берег.

Юнак уже став за весло. Аж тут місіс Уелдон спитала:

— А ти не боїшся, Діку, що тебе затягне у водоспад?

— Ні, місіс Уелдон. До нього футів чотириста, не менше, та й течія тут ще спокійна.

— Але на правому березі?

— Я не причалюватиму, якщо помічу хоч якусь небезпеку.

— Візьми рушницю…

— Гаразд. Будь ласка, не турбуйтесь за мене, місіс Уелдон.

— А може, нам краще все-таки не розлучатися, Діку? — сказала місіс Уелдои, мовби передчуваючи щось лихе. [299]- Ні, я поїду сам,- відповів юнак. — Це потрібно для нашої загальної безпеки. Повернуся десь за годину.

Дік Сенд одштовхнувся від берега.

Дік швидко дістався до середини ріки. Течія була не дуже сильна, але її вже трохи прискорював водоспад. А футів за чотириста нижче вода зі страшенним гуркотом падала вниз, і бризки її, підхоплені західним вітром, долітали до піроги. Юнак здригнувся від думки, що пірогу могло затягти у водоспад, якби він погано пильнував уночі, і всі вони загинули б. Та зараз такої небезпеки не було, і пірога, слухаючись вправного весляра, перетинала ріку майже впоперек.

Незабаром Дік підплив до правого берега. Він уже був хотів зійти на землю, коли раптом знявся неймовірний галас. З прибережних заростів вискочило із десятеро тубільців і побігло до піроги.

Це були дикуни із села на палях. Помітивши тоді, тиждень тому, що під трав’яним покровом плавучого острівця ховаються люди, вони кинулись навздогін і протягом усього тижня йшли назирці за пірогою правим берегом.

Дік Сенд зрозумів: він загинув.

І він спитав себе подумки, чи не зможе ціною власного життя врятувати своїх супутників. Спокійний, рішучий, стояв він на носі піроги й, приклавши рушницю до плеча, не підпускав дикунів близько до себе.

А вони вже зірвали трав’яний навіс. Побачивши, що перед ними тільки один чоловік, а не кілька, як вони сподівалися, тубільці люто загаласували. Це ж бо вони вдесятьох стільки днів гналися за одним хлопцем!

Зненацька один із тубільців простяг руку до лівого берега й показав на місіс Уелдон та інших супутників Діка Сенда. Ті все бачили і, не знаючи, що робити, вийшли із заростів папірусу.

Дикуни забралися на корму піроги й відштовхнули її від берега.

Дік стояв, націливши на них рушницю, і вони не наважувались напасти, бо знали, що таке вогнепальна зброя.

Один із тубільців схопив кермове весло і вправно повів пірогу впоперек течії. Ще футів сто — і вони пристануть…

— Тікайте! — гукнув Дік Сенд до місіс Уелдон.- Тікайте всі! [300]Але ні місіс Уелдон, ні Геркулес не зворухнулися, ніби їхні ноги вросли в землю.

Тікати? Для чого? Не мине? години, як дикуни їх наздоженуть…

Дік Сенд це зрозумів. І раптом йому сяйнула думка: він урятує друзів! Не вагаючись ні миті, юнак наставив рушницю на весло в руці дикуна, який вів пірогу. Він вистрелив — г і весло, розщеплене влучною кулею, переломилось навпіл.

Дикуни заволали із жаху. Та й було чого: пірога, позбавлена кермового весла, попливла за водою. Течія несла її швидше й швидше, і за кілька секунд до водоспаду залишилося хіба що сто футів…

Так ось що задумав Дік Сенд! Він пустив пірогу у водоспад! Дикуни загинуть, але загине і він! Проте друзі його врятуються…

Дикуни стрибали у воду і пливли до лівого берега.

Пірога перекинулася.

Дік Сенд не розгубився перед лицем близької смерті. Він ураз зміркував: перекинута пірога — останній його порятунок.

Дві небезпеки чигали б на юнака, коли б його за-тягло у водоспад: він би або задихнувся від повітряного вихору, або захлинувся водою. Однак перекинута пірога могла б його врятувати. Маючи такий захисток, будь-хто, певно, врятувався б од небезпеки, коли б навіть потрапив у Ніагарський водоспад!

Ці думки блискавкою промайнули в голові у Діка Сенда. Мить — і він пірнув під пірогу. Вчепившись за лавку, він висунув голову з води. А ще за мить відчув, як нестримний потік із силою кинув пірогу й потяг її вниз.

Суденце ринуло в безодню біля підніжжя водоспаду, закрутилося в шаленому вирі, а тоді знову випливло на поверхню, і його знову підхопила бурхлива течія. Дік Сенд зрозумів: тепер його порятунок залежить тільки від сили його рук…

Добре, що він чудово плавав! Через чверть години, подолавши бистрину, він дістався до лівого берега. Місіс Уелдон, малий Джек, кузен Венедікт і Геркулес підбігли до нього.

А дикуни всі до одного загинули в бурхливих водах: нічим не захищені, вони задихнулися раніше, ніж потрапили на дно безодні. Швидка течія повикидала їхні трупи на берег. [301]

Розділ XX ЕПІЛОГ

Через два дні, 20 липня, місіс Уелдон та її супутники зустріли караван, який прямував до Ембоми, в гирлі Конго. Це були не работорговці, а португальські купці, що везли до Європи слонову кістку. Втікачів гарно прийняли, а потім вони всі разом пішли даль

Скорочено – П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН – ЖУЛЬ ВЕРН

6 КЛАС

ЖУЛЬ ВЕРН

П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН

(Стислий виклад)

Частина перша

Розділи I-VI

2 лютого 1873 року шхуна-бриг “Пілігрим” перебувала на 43″ 37″ південної широти і 165° 19″ західної довготи (від Грінвічського меридіана). На борту шхуни, що була споряджена для китобійного промислу, знаходились відважний капітан Халл, п’ятеро матросів, п’ятнадцятирічний сирота Дік Сенд, судовий кок Негоро, а також дружина власника шхуни – місіс Уелдон з п’ятирічним сином Джеком, їхній родич – природознавець кузен

Бенедикт, та няньки негритянка Нун. Кілька днів “Пілігрим” просувався у бік Сан-Франциско, коли раптом маленький Джек побачив судно, що зазнало аварії. Підпливши ближче, моряки помітили на судні п’ятеро негрів та собаку Динго. Матроси узяли потерпілих на борт своєї шхуни, й за кілька днів вони повністю одужали.

Втім, впадала в очі дивна обставина: собака гарчав на Негоро, ніби впізнав його, навіть намагався кинутися. Тож, кок вирішив не з’являтися в нього на очах. До речі, виявилося, що собака вміє читати, точніше складати літери. І він склав з кубиків, що дали йому Дік з капітаном, напис “С. В.”. Отже, в нього мав бути хазяїн, який його цьому навчив.

Розділи VII-XVIII

Одного дня капітан Халл і п’ятеро матросів вирушають на лови китів. Але не повертаються, загинувши під час ловів. Обов’язки капітана бере на себе п’ятнадцятирічний юнга Дік Сенд. Хлопець намагається навчити негрів матроській справі. Втім, сам він теж вміє небагато. Саме цим і користується Негоро. Завдяки деяким махінаціям з компасами та лотами, він спрямовує судно не до Америки, а до Анголи. Корабель викидає на берег. На щастя, усі залишаються цілими. А Негоро кудись зникає. Дік Сенд вирушає на пошуки якогось поселення. Він зустрічає спільника Негоро – американця Гарріса. Toй запевняє хлопця, що вони знаходяться у Болівії і запрошує до свого брата, де мореплавці знайдуть житло та догляд. Через деякий час Дік Сенд та негр Том починають здогадуватися, що потрапили до Африки. Африка! Країна работоргівців і рабів!

Частина друга

Розділи І-ІХ

З розмови Гарріса та Негоро друзі дізнаються, що ці двоє займаються саме торгівлею людьми. Це підтверджують і знайдені в Гарpica ланцюги. Зрозумівши, що його викрито, работоргівець тікає. Він лише трохи не довів загін до того місця, де на нього, за змовою з Негоро, мали напасти.

Дік Сенд з друзями вирішують йти берегом до якоїсь великої річки. Дорогою їх настигає буря. Мандрівники переховуються у великому мурашнику, але по закінченні бурі вони потрапляють до рук тубільців. Негрів, Діка та Нун приєднують до каравану рабів. Геркулесові вдається втекти. Місіс Уелдон з сином та кузеном Бенедиктом уводять невідомо куди. Стара Нун, не витримавши важкого переходу, вмирає.

Розділи X-XVII

У Казонде, куди приходить караван, Дік зустрічається з Гаррісом. Той повідомляє, що нібито місіс Уелдон із сином загинули. Хлопець у відчаї вихоплює з рук работоргівця кинджал і вбиває його. Негоро просить в місцевих впливових людей дозволу стратити Діка. Альвець, хазяїн каравану рабів, готує пунш. Підпалює його і підносить Муані-Лунгу, місцевому царьку. Тіло Муані-Лунга, що наскрізь проспиртоване від великої кількості алкоголю, спалахує. Його перша дружина, королева Муана влаштовує похорон, під час якого інших дружин володаря скидають у котлован, де вже знаходиться Дік, приречений до страти.

У цей час полонені місіс Уелдон із сином живуть за огорожею факторії Альвеця. Негоро сподівається отримати за них великий викуп. Кузен Бенедикт, полюючи за рідкісною жужелицею, несподівано опиняється за огорожею. Там він зустрічає Геркулеса, що увесь час знаходився поруч, сподіваючись якось врятувати друзів.

У селищі починається страшна злива. Королева викликає чаклунів, і просить їх розігнати хмари. Геркулес, захопивши одного з тих магів, перевдягається у його одяг і йде до селища. Він каже, що в усьому винні біла жінка та її дитина, після чого забирає полонених із собою. Коли він саджає місіс Уелдон з сином у човен, жінка бачить там врятованого Діка Сенда, кузена Бенедикта й Дінго.

Розділи ХІ-ХХ

На човні, замаскованому під маленький острів, друзі вирушати, до океану. Через кілька днів вони пристають до берега. Собака кидається на сушу, ніби щось учувши. Вирушивши за нею, друзі знаходять записку за підписом “С. В.” Ці самі літері зазначені на ошийнику Дінго. Мандрівник Семюель Верной розповідає про те, як провідник, Негоро, поранив і пограбував його.

Раптом друзі бачать, як Дінго зривається з місця і з диким гарчанням вчіпляється у горло Негоро, що з’явився на місце злочину за награбованим. Работоргівець ранить ножем собаку, і той вмирає. Але сам Негоро теж гине. Мандрівники вирушають далі – і вже 25 серпня дістаються Каліфорнії.

Родина Уелдонів всиновлює Діка, він закінчує гідрографічні курси і готується стати капітаном на одному з кораблів Джеймса Уелдона. Геркулес стає близьким другом родини. Інших чотирьох негрів Уелдон викупає з рабства.

Коментар

“П’ятнадцятирічний капітан” – один із найпопулярніших творів усесвітньо відомого французького письменника-фантаста Жуля Верна. У цьому романі розповідається про небезпечні й романтичні пригоди Діка Сенда, юного капітана шхуни “Пілігрим” – бідного сироти, який став справжнім героєм. Цей хоробрий, талановитий хлопчина узяв на себе командування шхуною, коли капітан з командою, полюючи на кита, загинули. Після катастрофи Дік Сенд з пасажирами “Пілігрима” опинився в Анголі; він зумів подолати чимало труднощів і небезпек, підступність, зраду й урятував багатьох людей від неминучої смерті. Дік – благородний, рішучий, мужній. Він уміє самостійно приймати рішення, досягати своєї мети.

Події роману розгортаються у відкритому морі, в африканських джунглях, на тлі палючого сонця, штормових ночей, тропічних злив… Динамічний сюжет твору захоплює, інтригує несподіваними поворотами, описами напружених ситуацій, сутичок із піратами, каторжанами, дикунами-людоїдами. Найбільш яскраві сторінки роману присвячено розповіді про нелегке життя тубільців Африканського континенту, викриттю работоргівлі.

Жюль Верн — пятнадцатилетний капитан

Пятнадцатилетний капитан Page 01

Дик Сэнд; или «Пятнадцатилетний капитан» Жюля Верна

[Примечание редактора: _Dick Sand; или капитан Пятнадцати_, номер V018 в T&M список произведений Жюля Верна является переводом _Un capitaine de quinze ans (1878) _. Этот перевод был впервые опубликован Джорджа Манро (Нью-Йорк) в 1878 году и много раз переиздавался в США. Этот перевод отличается от перевода Эллен Э.Фруэр, который перевел книгу для Сэмпсона и Лоу в Лондоне под названием _Dick Sands, Мальчик Captain_. Американские переводы часто не содержали религиозный и колониальный уклон, внесенный английскими переводчиками Верна.]

——————————————— —————————-

ПЕСОК ДИК;

или,

КАПИТАН В ПЯТНАДЦАТЬ.

ДЖУЛС ВЕРН,

_Автор «Восемьсот лье на Амазонке», «Двадцать
тысяч лье под водой», «Таинственный остров
», «Путешествие по миру за восемьдесят дней»,
Майкл Строгов ,» так далее. и т. д.

A. L. BURT COMPANY, ИЗДАТЕЛЬ

52-58 Duane Street, NEW YORK.

———————————————— ————————

СОДЕРЖАНИЕ.

_ЧАСТЬ I._

ГЛАВА I. Бриг-шхуна «Паломник».

ГЛАВА II. Дик Сэнд.

ГЛАВА III. Крушение.

ГЛАВА IV. Выжившие после «Вальдека».

ГЛАВА V.»С.В.»

ГЛАВА VI. Кит в поле зрения.

ГЛАВА VII. Препараты.

ГЛАВА VIII. Jubarte.

ГЛАВА IX. Капитан Сэнд.

ГЛАВА X. Четыре следующих дня.

ГЛАВА XI. Буря.

ГЛАВА XII. На горизонте.

ГЛАВА XIII. Земельные участки! Земельные участки.

ГЛАВА XIV. Лучшее, что можно сделать.

ГЛАВА XV.Харрис.

ГЛАВА XVI. В дороге.

ГЛАВА XVII. Сотня миль за десять дней.

ГЛАВА XVIII. Ужасное слово.

_ЧАСТЬ II._

ГЛАВА I. Работорговля.

ГЛАВА II. Харрис и Негоро.

ГЛАВА III. О марше.

ГЛАВА IV. Плохие дороги Анголы.

ГЛАВА V. Муравьи и их жилища.

ГЛАВА VI. Водолазный колокол.

ГЛАВА VII. В лагере на берегу Коанцы.

ГЛАВА VIII. Некоторые заметки Дика Сэнда.

ГЛАВА IX. Казунде.

ГЛАВА X. Большой базарный день.

ГЛАВА XI. Королю Казунде предлагается удар.

ГЛАВА XII. Королевское захоронение.

ГЛАВА XIII. Интерьер фабрики.

ГЛАВА XIV.Некоторые новости доктора Ливингстона.

ГЛАВА XV. Куда может вести Мантикора.

ГЛАВА XVI. Волшебник.

ГЛАВА XVII. Дрейфующий.

ГЛАВА XVIII. Различные происшествия.

ГЛАВА XIX. «С.В.»

ГЛАВА XX. Вывод.

———————————————— ————————

DICK SAND

_ЧАСТЬ I._

ГЛАВА I.

БРИГ-ШУНЕР «ПИЛИГРИМ».

2 февраля 1876 года шхуна «Пилигрим» находилась на 43 градусе широты. 57 ‘ юг, а по долготе 165 град. 19 ‘к западу от Гринвичского меридиана.

Это судно водоизмещением четыреста тонн, оборудованное в Сан-Франциско для китобойный промысел в южных морях принадлежал Джеймсу У. Велдону, богатому Калифорнийский судовладелец, несколько лет доверявший команде об этом капитану Халлу.

«Пилигрим» был одним из самых маленьких, но одним из лучших. флотилия, которую Джеймс У.Велдон отправлял каждый сезон, не только за его пределы Пролив Беринга, до северных морей, но и в кварталах Тасмании или мыса Горн, вплоть до Антарктического океана. Она плыла превосходным образом. Ее очень легко управляемая оснастка позволила ей рискнуть с несколькими людьми увидеть непроходимые ледяные поля южное полушарие. Капитан Халл знал, как распутаться, как говорят моряки, из числа тех айсбергов, которые во время летом, дрейфовать через Новую Зеландию или мыс Доброй Надежды, под гораздо более низкая широта, чем та, которой они достигают в северных морях земного шара.

Жюль Верн: Книга: Пятнадцатилетний капитан / Un Capitaine de Quinze ans

Un Capitaine de quinze ans — 1878

Капитан пятнадцати лет — 1878

Изображение использовано с разрешения
Project Jules Verne Иллюстрации Бернхард Краут, www. jules-verne-club.de

Библиографический Ссылка	Французский (Дж.М. Марго)	Жюль Верн Энциклопедия	Myers Библиография	Галагер Библиография
	CQ	V018	M15	A44

Альтернативные названия на английском языке:

Пятнадцатилетний капитан

Мальчик-капитан: Приключения на суше и на море

Капитан пятнадцати лет

Дик Сэнд, или пятнадцатилетний капитан

Дик Сэндс, или мальчик-капитан

Описание сюжета:
(любезно предоставлено Д.

Китасаари — http://epguides.com/djk/JulesVerne/works.shtml)

Охота на китов в Тихом океане между Новой Зеландией и Америкой заканчивается трагедией и Диком Сэндсом, когда единственный выживший член экипажа становится пятнадцатилетним капитаном. Не обладая всеми навыками моряка, Дик пытается переправить корабль на восток к южноамериканскому побережью. Однако у повара на борту корабля есть собственные планы, и ему удается перенаправить корабль, чтобы в конечном итоге достичь земли в стране Ангола на континенте Африка.Планы повара, связанные с убийством Дика и продажей других пассажиров корабля в рабство.

Информация для сбора книг:

Первая Великобритания Editon

Дик Сэндс, Мальчик-капитан
1879
Сэмпсон Лоу, Марстон, Сирл и Ривингтон
Лондон

Переведено: Эллен Э. Фруер

Первый США Издание

Дик Сэнд; или Пятнадцатилетний капитан
1878 (опубл.Ноябрь 1878 г.)
Издатель Джорджа Манро
Вандуотер-стрит, 17–27, Нью-Йорк

2 страницы объявлений на обратной стороне под заголовком «Элементы Манро» Школьные учебники »
На странице с авторскими правами находится список из 17 опубликованных книг Верна. в Приморской библиотеке, номер 131 Михаил Строгов указан как последняя запись
Зеленая ткань
20 гравюр
Дата публикации: ноябрь 1878 г.

Первое издание в США в упаковке s

Дик Сэнд; или Пятнадцатилетний капитан — Часть 2
1878 г. (опубл.Ноябрь 1878 г.)
Джордж Манро Издатель
17–27 Vandewater Street, Нью-Йорк

Seaside Library Edition
Том XXI No. 414
Отдельный номер

Изображение предоставлено Даной Илс

Первый полностью иллюстрированный журнал в США.

Дик Сэндс, или Мальчик-капитан
1879 (опубл.Декабрь 1878 г.)
Charles Scribners Sons
New York

Перевод Эллен Э. Фруер
Полностью иллюстрировано
Опубликовано в декабре 1878 г.

Другие версии :

1881	Дик Сэндс Мальчик-капитан 1881 Sampson Low, Marston, Searle & Rivington Crown Buildings, 188, Fleet Street London Перевод Эллен Э.Фруэр Второе издание Иллюстрированный Изображения любезно предоставлены Andrew Cox Rare Books
1882	Дик Сэндс или Мальчик-капитан Часть 1 и 2 в том же томе 1882 Sampson Low, Marston, Searle & Rivington Лондон Часть 2 имеет титульный лист, 1882 также Иллюстрированное авторское издание Позолоченное знамя — Грушевидное издание
1882	Дик Сэндс или Мальчик-капитан Часть 1 и 2 в том же томе 1882 Sampson Low, Marston, Searle & Rivington Лондон Часть 2 имеет титульный лист, 1882 также Иллюстрированное авторское издание 383 страниц 14 Иллюстрации Pears Soap Edition описание Изображение и информация о листинге любезно предоставлены Дэвидом Линтоном Коллекция Andrew Nash
	Дик Сэндс или Мальчик-капитан, Часть 1 1882 Сэмпсон Лоу, Марстон, Сирл и Ривингтон Лондон Произведения Жюля Верна Авторизованное и иллюстрированное издание Лоу Это часть 1, но предыдущий владелец пытался изменить I на II! на обложке
1882	Дик Сэндс или Мальчик-капитан, Часть 2 1882 Сэмпсон Лоу, Марстон, Сирл и Ривингтон Лондон Произведения Жюля Верна Авторизованное и иллюстрированное издание Лоу Изображения любезно предоставлены Даной Илс
1882	Дик Сэндс или Мальчик-капитан Часть 1 и 2 в том же томе 1882 Sampson Low, Marston, Searle & Rivington Лондон Часть 2 имеет титульный лист, 1882 также Иллюстрированное авторское издание Груша, мыло, выпуск
1886	Дик Сэндс или мальчик-капитан 1886 Сыновья Чарльза Скрибнерса Нью-Йорк Унифицированное издание Иллюстрированное
1891	Дик Сэндс 1891 Sampson Low Лондон
nd	Дик Сэнд, или мальчик-капитан nd Hust Нью-Йорк
nd	Дик Сэнд nd A L Burt Нью-Йорк
1908	*Дик Сэндс или Мальчик-капитан* 1908 Сыновья Чарльза Скрибнера Нью-Йорк *Scribner’s Uniform Edition* Известные даты публикации: 1886 — включает карту перед главой 1 1893 Low-Hi-Low U 1902 1908 Low-Hi-Low U Reverse Размер: 208 мм x 150 мм. 92 иллюстрации + изображение заголовка + карта (только издание 1886 года ) Примечание: изображения в Списке иллюстраций для страницы 201 не существует ни в одном издании! Страницы с номерами от 1 до 486 Примечание: иллюстрации включены в общую нумерацию страниц (т. Е. Изображение обращено к странице 329 IS, страница 328 и страница 327 является пустой обратной стороной 328) Ad: Нет Uniform Edition на титульном листе: Да Spine Прокрутка = Низкий-Высокий-Низкий Верхняя прокрутка обложки = Обратный Важное примечание: Красный выпуск 1886 года с картой Восточной Африки! Раскладная карта Африки находится прямо перед первой страницей текста главы 1. Это странно, потому что в первом американском издании Scribners этой книги нет карты. Также нет Uniform Edition 1893 или 1908. Карта ЕСТЬ в Sampson Low 1st edition. Является ли унифицированное издание Дика Сэндса 1886 года единственным изданием в США с картой? (Картографические данные предоставлены Б. Куцерой)
	Дик Сэнд nd А Л Берт
	Дик Сэнд nd А Л Берт
	Дик Сэнд nd A L Burt Нью-Йорк Показано с противопыльным кожухом и без него
	Дик Сэндс nd Sampson Low, Marston & Company Лондон 316 страниц Наклеенная небесная обложка
	Пятнадцатилетний капитан ? Street & Smith Publishers Нью-Йорк Библиотека Нового Мира No.101 (?) .. 15 центов
1976	Пятнадцатилетний капитан 1976 Золотой кузнечик Лондон Показан в защитном кожухе