Темперамент. Характеристика типів темпераменту
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КУРСУ
1.1. Психологія особистості
1.2.5. Психічні властивості особистості
1.2.5.2 Темперамент. Характеристика типів темпераменту Екстраверсія та інтроверсія
Поняття “інтроверсія” та “екстраверсія” запропоновані швейцарським психологом К. Юнгом. В основі поділу, запропонованого ним, лежить уявлення про те, що в житті людини є дві групи явищ – явища зовнішнього життя і внутрішнього. Як в тому, так і в іншому відбуваються певні події – тобто те, що змінює життя, що є значущим для людини.
Властивості “інтроверсії” та “екстраверсії” є також важливою складовою дослідження та аналізу темпераменту особистості.
Екстраверти (від лат. коренів “екстра” – “назовні”, “верто” – “направляю” – спрямовані назовні) – особистості, які спрямовані назовні, вони в силу організації своїх нервових процесів потребують постійного стимулювання з боку зовнішнього середовища. Їм притаманне прагнення до нових вражень. Такі люди потребують товариства, вони невимушені в поведінці, імпульсивні, безтурботні, балакучі. Їх почуття, емоції не завжди піддаються контролю. Вважається, що екстравертам властиві товариськість, імпульсивність, гнучкість поведінки, значна ініціативність (але незначна наполегливість) та висока соціальна адаптованість. Екстраверти, зазвичай, наділені зовнішньою чарівністю, прямолінійні в судженнях, орієнтуються переважно на зовнішню оцінку. Добре виконують роботу, яка потребує негайних рішень.
Інтроверти (від лат. коренів “інтро” – “всередину”, “верто” – “направляю” – спрямовані всередину) – особистості, які спрямовані всередину. Їм не потрібне значне зовнішнє стимулювання, і ця властивість формує специфіку їх поведінки. Людина-інтроверт менш контактна, їй притаманні нетовариськість, замкненість, друзів у неї небагато, але вона вірна їм надовго. Інтроверт уникає галасливих компаній, повільний, поважний, планує свої дії та вчинки, досить добре контролює емоції.
Інтровертам притаманна соціальна пасивність (за досить великої наполегливості), схильність до самоаналізу і складності щодо соціальної адаптації. Інтроверти краще справляються з монотонною роботою, вони обережні, охайні, педантичні.
Амбавертам притаманні риси екстра- та інтроверсії.
“Чистих” екстравертів та інтровертів практично не буває, але всі ми займаємо в діапазоні між ними певну позицію, ближчу до того чи іншого полюса.
Емоційні реакції екстравертів та інтравертів можна також розрізняти, виходячи, зокрема, з того, наскільки в них врівноважені чи, навпаки, не врівноважені процеси збудження та гальмування. Врівноважена людина здатна контролювати свої емоційні вияви, володіти ними. Саме це і визначає рівень емоційної стабільності людини.
Варто зазначити, що мова йде не про саму емоційність або неемоційність і не про здатність проявляти чи приховувати емоції, а саме про
На нейрофізіологічному рівні емоційна стабільність чи нестабільність людини зумовлюються динамікою процесів збудження-гальмування в півкулях головного
мозку. Процеси збудження і гальмування можуть бути більш чи менш врівноважені – тоді ми говоримо про ту чи іншу міру емоційної стабільності. Вони
можуть бути не врівноважені. При цьому може переважати або процес збудження, або процес гальмування. І те, і інше притаманне людині
У емоційно нестабільних людей-екстравертів переважає процес збудження. У людей-інтровертів, емоційно нестабільних, найчастіше переважає гальмування.
В поведінці емоційна стабільність-нестабільність виявляється таким чином: у емоційно стабільної людини емоційна реакція за силою і тривалістю відповідає фактору, що викликав дану емоційну реакцію. Коли причина, що викликала дану емоційну реакцію, вичерпала себе, емоція згасає, людина повертається до рівноваги.
У емоційно нестабільної людини реакція часто не відповідає подразникові за характером. Скажімо, потрапивши в дорожньо-транспортну пригоду, така людина просто кидає кермо, замість того, щоб рятувати своє життя.
Таким чином, емоційно стабільні особистості – це люди, які не схильні до занепокоєності, стійкі щодо зовнішніх впливів, вони викликають довіру, схильні до лідерства. Емоційно нестабільні люди чутливі, занадто емоційні, тривожні, схильні хворобливо переживати невдачі та засмучуватися через дрібниці.
Далі, емоційна реакція емоційно нестабільної людини часто носить парадоксальний характер: на сильні подразники виникає слабка реакція і навпаки. У людини емоційно стабільної, навпаки, емоційна реакція за силою відповідає значущості події, що її обумовила, на значні події особистість реагує дуже емоційно, на незначні – слабкою емоційною реакцією. У емоційно нестабільної людини реакція триває і після того, як подразник, що її викликав, вичерпав себе. У людини емоційно стабільної емоційна реакція відповідає за тривалістю ситуації і згасає, коли вона вичерпана.
Дослідження рівня екстраверсії – інтроверсії та емоційної стабільності – нестабільності дає можливість в першому наближенні визначити тип темпераменту і деякі риси людей, що належать до кожного з чотирьох типів темпераменту. Звичайно це можливо, якщо у людини домінує певний тип темпераменту.
Темперамент
Вчення про темперамент виникло у давнину. Давньогрецький лікар Гіппократ (V ст. до н. е.), а потім римський лікар Гален (II ст. до н. е.), спостерігаючи індивідуальні особливості поведінки людини, зробили спробу описати і пояснити ці особливості. Гіппократ вважав, що в тілі людини є чотири рідини: кров, слиз, жовч і чорна жовч. Домінування однієї з них і визначає темперамент людини.
Назви темпераментів походять від назв рідин: холеричний темперамент – походить від латинського слова chole (жовч), сангвінічний – від sanquis (кров), флегматичний – від phlegma (слиз), меланхолічний – від melas chole (чорна жовч). Назви темпераментів збереглися до наших днів.
В подальшому велику роль в розвитку теорії темпераменту відіграв І. Павлов. Він дослідив властивості нервової діяльності і показав, що вроджене співвідношення властивостей нервової системи “сила – врівноваженість – рухливість” і характеризує те, що називають темпераментом.
“Чистий” сангвінік має сильний, врівноважений, рухливий тип нервової системи, швидко пристосовується до нових умов, швидко сходиться з людьми, товариський. Почуття легко виникають і змінюються, емоційні переживання, як правило, неглибокі. Міміка багата, рухлива, виразна. Дещо непосидючий, потребує нових вражень, недостатньо регулює свої імпульси, не вміє дотримуватись виробленого розпорядку життя, системи у роботі. У зв’язку з цим не може успішно виконувати справи, що потребують рівної затрати сил, тривалої і методичної напруги, посидючості, сталості уваги, терпіння. За відсутності серйозних цілей, глибоких думок, творчої діяльності виробляються поверховість і мінливість.
Холерик має сильну, але неврівноважену нервову систему, вирізняється підвищеною збудливістю. Йому властиві різкість і поривчастість рухів, сила, імпульсивність, яскрава виразність емоційних переживань. Внаслідок неврівноваженості, захопившись справою, схильний діяти з усіх сил, виснажуватись більше, ніж слід, але часто будь-яка дрібниця може звести все нанівець. Маючи позитивні суспільні інтереси, така людина виявляє темперамент у ініціативності, енергійності, принциповості. Але за їх відсутності холеричний темперамент часто виявляється у дратівливості, афективності, нестриманості, запальності, нездатності до самоконтролю за напружених обставин.
Флегматик має сильну, врівноважену, але інертну нервову систему. характеризується порівняно низьким рівнем активності в поведінці, нові форми якої виробляються поступово, але є стійкими. Поступливий та спокійний у діях, міміці і мові, вирізняється рівністю, постійністю, глибиною почуттів і настроїв. Він наполегливий та впертий “працівник життя”, він рідко “зривається”, не схильний до афектів, розрахувавши власні сили, доводить справу до кінця, рівний у відносинах, в міру товариський, не любить говорити зайвого, економить сили. Залежно від умов в одних випадках флегматик може характеризуватись “позитивними” рисами – витримкою, глибиною думок, сталістю, ґрунтовністю, в інших – млявістю, байдужістю до оточуючого, лінощами, бідністю і слабкістю емоцій, схильністю до виконання одних лише звичних дій.
Меланхолік вирізняється загальною слабкістю нервової системи. У
Особливістю цього типу є швидкий розвиток позамежного гальмування під дією навіть помірних за силою подразників. Сильні впливи часто викликають у меланхоліка тривалу гальмівну реакцію (опускаються руки). Йому властиві стриманість та приглушеність моторики і мови, сором’язливість і боязкість, нерішучість. В нормальних умовах меланхолік – людина глибока, змістовна, може бути хорошим працівником, успішно вирішувати життєві завдання. За несприятливих умов може перетворитись на замкнену, боязку, тривожну, раниму людину, схильну до важких внутрішніх переживань таких життєвих обставин, які на те не заслуговують. Такі люди намагаються ізолювати себе від життя з його хвилюванням, уникають товариства, бояться будь-якої відповідальності.
Отже, головними властивостями нервових процесів – збудження і гальмування – є:
1) сила;
2) врівноваженість;
3) рухливість.
Сила – показник працездатності нервових клітин і нервової системи в цілому, здатність нервової системи тривалий час витримувати сильні подразники.
Холеричний, сангвінічний, флегматичний темпераменти відносять до сильного типу нервової системи (сильного темпераменту), меланхолічний – до слабкого типу нервової системи (слабкого темпераменту).
Урівноваженість – показник співвідношення (балансу) процесів збудження і гальмування.
У сангвінічного і флегматичного темпераментів процеси збудження і гальмування рівні за силою (збалансовані) (рис. 4).
Холеричний темперамент – процес збудження домінує над процесом гальмування (рис. 5).
Меланхолічний темперамент – процес гальмування домінує над процесом збудження (рис. 6).
Рухливість – показник швидкості зміни процесів збудження і гальмування.
Холеричний, сангвінічний темпераменти – рухливі.
Флегматичний темперамент – інертний.
Меланхолічний темперамент – рухливий або інертний.
Комбінація співвідношення властивостей нервової системи характеризує тип нервової системи, який і визначає тип темпераменту (таблиця 3).
Таблиця 3 – Співвідношення властивостей і типів нервової системи
Основні характеристики, особливості типів темпераменту наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Характеристики типів темпераменту
Характеристики | Тип темпераменту | |||
Холерик | Сангвінік | Флегматик | Меланхолік | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Переклад з латинської | Жовч | Кров | Слиз | Чорна жовч |
Образне порівняння | Могутній потік, який скидає свої води зі скелі | Біг могутнього потоку | Спокійна течія повноводної ріки | Струмок, здатний перетворитись в болото |
Урівноваже- ність | Неврівнова-жений | Урівноважений | Дуже врівноважений | Дуже неврівнова-жений |
Емоційні переживання | Сильні, короткочасні | Поверхневі, короткочасні | Слабкі | Глибокі, довготривалі |
Настрій | Нестійкий, з домінуванням оптимізму | Стійкий, життєрадісний, веселий | Стійкий, без великих радощів і печалей | Нестійкий, з домінуванням песимізму |
Мова | Дуже голосна | Голосна | Монотонна | Тиха |
Терпіння | Слабке | Помірне | Дуже велике | Дуже слабке |
Адаптація | Добра | Відмінна | Повільна | Погано адаптується |
Комунікабель- ність | Нерівномірно комунікабель-ний | Комунікабель-ний | Некомуніка- бельний | Замкнутий |
Агресивність | Агресивний | Миролюбний | Стриманий | Істеричний |
Ставлення до критики | Збуджене | Спокійне | Байдуже | Образливе |
Активність | Пристрасний | Енергійний (діловий чи марнослівний) | Невтомний трудівник | Нерівномірно активний |
Продовження таблиці 2.2
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Ставлення до загрози | Бойове, ризиковане | Обачливе, без ризику | Холоднокров-не, незворушне | Тривожне, розгублене, пригнічене |
Спосіб досягнення мети | Енергійно, з повною віддачею | Швидко, з діями без перешкод | Поступово, наполегливо | Слабко, з ухилянням від перешкод |
Самооцінка | Значна переоцінка | Деяка переоцінка | Реальна оцінка | Недооцінка |
Сугестивність (здатність до навіювання) | Помірна | Невелика | Слабка | Велика |
Особливості | Велика життєва енергія, висока дратівливість, повільна заспокійливість, гарячковість, нестриманість, нетерплячість, прямолінійність, невміння володіти собою | Жвавість, рухливість, веселість, балакучість, розвинута уява, вразливість, швидка зміна емоцій, легкість в подоланні перешкод, легка адаптовність до нових умов | Повільність, спокійність, терплячість, витривалість, слабкий зовнішній вияв почуттів, важко переходить від одного виду діяльності до іншого, важке звикання до зміни в навколиш-ньому середовищі, до нових людей в спілкуванні | Слабкий вияв почуттів, замкнутість, надання переваги самотності, несміливість, невпевненість у собі |
Продовження таблиці 2.2
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Ділові якості | Енергійність, ініціативність, азартно береться за роботу, швидко долає перешкоди, вирішує проблеми | Продуктивний в цікавій роботі, вміє захоплювати, вести за собою людей, підтримувати гарну атмосферу в колективі | Цілеспрямований, наполегливий, продуктивний, відданий роботі, володіє високим почуттям відповідаль-ності | В’ялий, може працювати успішно тільки за сприятливих умов і на межі своїх можливостей |
Можливі проблеми | Зайва активність, емоційність, несхильність до монотонної роботи | Недостатня цілеспрямо- ваність, часто невміння доводити розпочате до кінця | Пасивність, деколи байдужість, низька активність | (Див. ділові якості) |
Шляхи самовдоскона- лення | Критичніше підходити до своїх дій, щоб не травмувати оточуючих | Діяти більш цілеспрямо-вано, доводити до кінця кожне розпочате діло | Намагатися бути максимально активним | Уникати самоаналізу, не згадувати нанесені образи, переключити свою увагу на допомогу оточуючим |
Основні поняття і ключові слова: екстраверсія, інтроверсія, екстраверти, інтроверти, амбаверти, емоційна стабільність (нестабільність), темперамент, холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік, сила, врівноваженість, рухливість.
ЗМІСТ
Попередня НаступнаТемперамент. Темперамент – головна властивість особистості — Студопедия
Темперамент – головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності. Тому кожній людині потрібно мати уявлення про типи темпераменту і властивості нервової системи, про власний тип темпераменту, вміти визначати особливості темпераменту іншої людини за поведінковими виявами.
Стародавній опис темпераменту належить «батькові» медицини Гіппократу (бл. 460–377 рр. до н.е.). Саме він першим спробував з’ясувати, чим зумовлюються індивідуальні відмінності в поведінці людей. Він та його послідовник Гален (давньоримський лікар, бл. 130 – 200 рр. н.е.) дійшли висновку, що ці відмінності зумовлені різним співвідношенням основних видів рідин в організмі людини. Якщо переважає кров (лат. sanguis) – людина поводиться, як сангвінік, слиз (грецьк. phlegma) – флегматик, жовта жовч (грецьк. сholе) – холерик, чорна жовч (грецьк. melana сhоlе) – меланхолік. Оптимальне співвідношення цих рідин визначає здоров’я, тоді як непропорційне є джерелом різних захворювань.
І.П. Павлов, доводячи наявність певної закономірності у вияві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу, що в основі їх лежать фундаментальні властивості нервових процесів – збудження та гальмування, їх врівноваженість і рухливість.
Сила нервової системи визначає її працездатність. Вона виявляється насамперед у функціональній витривалості, тобто здатності витримувати тривалі чи короткочасні, але сильні збудження. Врівноваженість нервових процесів – це баланс між процесами збудження та гальмування, а їхня рухливість – швидкість зміни збудження та гальмування. Рухливість нервових процесів виявляється в здатності змінювати поведінку залежно від умов, швидко переходити від однієї дії до іншої, від пасивного стану до активного чи навпаки. Якістю, протилежною до рухливості, є інертність нервових процесів. Нервова система інертніша тоді, коли потребує більше часу чи зусиль для переходу від одного процесу до іншого.
Ці якості нервових процесів утворюють певні системи, комбінації, які й зумовлюють тип нервової системи.
І.П. Павлов розумів тип нервової системи як вроджений, який відносно слабко схильний до змін під впливом оточення і виховання. Він називав його генотипом. На думку Павлова, властивості нервової системи утворюють фізіологічну основу темпераменту, що є не чим іншим, як психічним виявом загального типу нервової системи.
Властивості нервової системи, особливості темпераменту більш-менш очевидно виявляються і «читаються» у поведінці людини. Кожна людина має свою власну манеру триматися, впливати на інших. Одна говорить спокійно, врівноважено, постійно усміхається, легко пробачає образи. Інша в цих самих ситуаціях повільна, замислена, часто побоюється сказати зайве, довго пам’ятає образи. Хтось говорить голосно, прагне лідирувати в спілкуванні, жваво жестикулює, швидко переходить від однієї теми розмови до іншої. А хтось говорить тихо, рідко змінює позу, скупий на жести і міміку, при цьому ніби «застрягає» на деталях. Усе це – вияв індивідуальності людини, її темпераменту.
І.П. Павлов визначив чотири основні типи нервової системи, близькі до традиційної типології Гіппократа – Галена. Порівнюючи свої типи нервової системи з типологією Гіппократа – Галена, російський фізіолог описує їх так:
• сильний, врівноважений, рухливий тип – сангвінік;
• сильний, врівноважений, інертний тип – флегматик;
• сильний, рухливий, неврівноважений тип – холерик;
• слабкий, неврівноважений, малорухливий тип – меланхолік.
За І.П. Павловим, темперамент – це найголовніша характеристика нервової системи людини, яка так чи інакше позначається на всій діяльності кожного індивіда.
На основі кожного типу формуються різні системи умовних нервових зв’язків, але сам процес їх формування залежить від типу нервової системи. Тим самим тип нервової системи надає своєрідності поведінці людини, накладає характерний відбиток на всю її сутність – визначає рухливість психічних процесів, їх стійкість. Проте він не є вирішальним чинником поведінки, вчинків, переконань, які формуються в процесі індивідуального життя людини та в процесі виховання.
ТЕМПЕРАМЕНТ – це стійка властивість особистості, що виражає індивідуально-своєрідну динаміку психіки і поведінки, котра однаково виявляється в різноманітній діяльності незалежно від її змісту, мети і мотивів.
У людини виявляються такі типи темпераменту: холеричний, сангвінічний, флегматичний і меланхолічний. Усі типи темпераменту можна охарактеризувати за переліченими нижче основними якостями:
• лабільність – відображає швидкість виникнення та перебігу збудження і гальмування;
• сензитивність – це сила впливу, яка потрібна, щоб зумовити в людини реакцію;
• реактивність – сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники;
• активність – тобто те, наскільки людина виявляє енергійність у житті й діяльності;
• темп реакцій – швидкість перебігу психічних процесів і реакцій;
• пластичність – гнучкість, ступінь здатності пристосування до нових умов;
• ригідність – інертність, негнучкість, нечутливість до зміни умов;
• екстраверсія – спрямованість особистості на навколишніх людей, предмети, події;
• інтроверсія – фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкненість;
• емоційна збудливість – сила впливу, потрібна для того, щоб спричинити емоційну реакцію.
Холерик – людина із сильною, неврівноваженою, рухливою нервовою системою, яка відзначається перевагою збудження над гальмуванням.
Холеричний темперамент вирізняється циклічністю та імпульсивністю у діяльності й поведінці. Холерик може цілком віддатися справі, завзято працюючи, енергійно переборюючи труднощі на шляху досягнення мети, і раптом усе кинути. Непостійність його настрою та циклічність поведінки, які вчені пояснюють неврівноваженістю вищої нервової діяльності, виявляються в переважанні збудження над гальмуванням. Тому інтенсивна діяльність підкірки не завжди достатньо регулюється корою. Це яскраво простежується під час виникнення складних обставин, коли люди цього типу не можуть знайти правильного рішення, та під час сильного емоційного збудження.
У холерика збуджуючі рефлекси виробляються дуже легко й залишаються надовго, а гальмівні рефлекси виробляються з труднощами. Складний перебіг збудження та гальмівного процесу в холерика може призводити до зриву нервової системи з боку гальмування. Отож, холеричний тип є підвищено збудливим і нестриманим. Але люди з таким темпераментом, коли в них є серйозні, позитивні інтереси, виявляють ініціативу, енергійність і принциповість у справах. Якщо ж таких інтересів немає, холерик схильний до афективних переживань, роздратованості та нестриманості.
Для особистості з таким типом темпераменту притаманна підвищена збудливість та емоційна реактивність. Вона буває нетерплячою, запальною та різкою у стосунках, прямолінійною. Її вольові дії дуже поривчасті, якщо їй цікаво, вона здатна до високої концентрації уваги, але виявляє недостатню здатність до переключення уваги. За спрямованістю холерик – екстраверт, полюбляє бути в центрі уваги, але в спілкуванні не є лагідним, любить, щоб усе було, як він того хоче, непоступливий. Має організаторські здібності. У нього жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий темп мовлення.
Таким чином, істотною рисою нервової системи холерика є, крім великої сили, переважно порушення гальмування. Вирізняється великою життєвою енергією, але йому не вистачає самовладання; він запальний і нестриманий.
Для холерика характерний високий рівень психічної активності, енергійність дій, різкість, поривчастість, стрімкість, сила рухів, їхній швидкий темп. Холерик схильний до неодноразових змін настрою, запальний, нетерплячий, піддається емоційним зривам, іноді буває агресивним. За відсутності належного виховання недостатня емоційна врівноваженість може зумовити неспроможність контролювати свої емоції у важких життєвих обставинах.
Характерні ознаки зовнішнього вияву холеричного темпераменту: квапливий, збуджений темп рухів, прямолінійні рухи починаються з ривка, незграбність рухів, дуже рухлива міміка, голосний голос, швидка мова (її швидкість може коливатися), рукостискання рвучке. Протягом розмови очі то «загоряються», то «тьмяніють», що пов’язано з коливаннями уваги до теми (навіть якщо вона йому цікава). На голосні зауваження відповідає також голосно, різко. Особливо неприємним голос стає, коли йому роблять зауваження при інших людях. Миттєво видає реакцію на негативну оцінку його суджень, пропозицій.
Сангвінік – людина із сильною, врівноваженою, рухливою нервовою системою, для якої властива висока швидкість реакцій.
Для цього типу темпераменту характерна висока лабільність. Сангвініки можуть легко збуджуватися, а також легко гальмувати свої бажання. Для діяльності сангвініка характерна продуктивність у тому разі, коли йому цікаво, коли він знаходить щось нове для себе. Якщо стає нецікаво, він починає нудьгувати і полишає розпочату справу, не доводячи її до кінця. Його вчинки обдумані, в стресовій ситуації виявляє «реакцію лева».
Особистість із таким темпераментом дуже рухлива, легко пристосовується до нових умов життя, швидко знаходить контакт у стосунках з іншими людьми, вирізняється товариськістю, вільно й розкуто почувається в новому оточенні. За спрямованістю сангвінік яскравий екстраверт. У колі своїх друзів завжди веселий та життєрадісний. Настрій у нього здебільшого оптимістичний.
Для сангвініка характерна підвищена реактивність, він голосно сміється та бурхливо сердиться. Почуття виникають дуже легко і так само легко змінюються, може легко контролювати свої емоції відповідно до вимог середовища.
Надзвичайно легке та швидке утворення нових нервових зв’язків, легка їх перебудова сприяє тому, що сангвінік швидко схоплює все нове, легко переключає увагу, засвоює нові навички. У нього гнучкий розум, добре розвинуте почуття гумору.
Риси сангвінічного темпераменту по-різному виявляються залежно від спрямованості діяльності людини: за відсутності серйозних інтересів у житті сангвініки бувають легковажними та поверховими.
Таким чином, нервова система сангвініка вирізняється великою силою нервових процесів, їхньою рівновагою і значною рухливістю. Тому сангвінік – людина швидка, яка легко пристосовується до мінливих умов життя. Його характеризує висока опірність труднощам життя.
Для сангвініка характерні висока психічна активність, енергійність, працездатність, жвавість рухів, розмаїтість міміки, швидкий темп мови. Сангвінік прагне до частої зміни вражень, легко і швидко відкликається на навколишні події, товариський. Емоції – переважно позитивні – швидко виникають і швидко змінюються. Порівняно легко і швидко він переживає невдачі. За несприятливих умов рухливість перетворюється на нестриманість, поспішність. При недостатньому рівні саморегуляції і низькій критичності рухливість виливається в невиправдану поспішність у прийнятті рішень, у вчинках.
Характерні ознаки зовнішнього вияву сангвінічного темпераменту: широкі рухи, широкі кроки, хода швидка, ритмічна, схильність до малої дистанції при спілкуванні, твердий погляд, досить сильне рукостискання, рухлива і багата міміка, пожвавлено-швидка манера мовлення. Очі «загоряються» з появою нової ідеї, нової пропозиції.
Флегматик– спокійний, завжди врівноважений, наполегливий і завзятий трудівник життя (І.П. Павлов). Його реакції оптимально пристосовані до сили умовних подразників, а тому флегматики адекватно реагують на впливи зовнішнього середовища: якщо слабкі подразники, то й реакція слабка, якщо сильні – то сильна. Але властива їм інертність не дає змоги швидко реагувати на швидкі зміни середовища. Умовні рефлекси у флегматиків утворюються повільніше, але виявляються досить стійкими.
Флегматики вміють контролювати, затримувати та регулювати безумовні рефлекси та емоції. Тому в своїй поведінці, рухах, розмові вони повільні та спокійні. Міміка дуже бідна, голос тихий і невиразний. Вони точно дотримуються виробленого розпорядку життя, і тому ніщо не може відвернути їх від основної праці. Для них характерна зосередженість, витривалість, серед інших вирізняються стійкістю уваги, здатністю старання й наполегливо працювати.
За спрямованістю флегматик інтроверт, тому важко сходиться з людьми, не має потреби в нових знайомствах. Водночас йому властиві обов’язковість, товариськість, рівне ставлення до інших людей. Його важко роздратувати чи довести до афективного стану.
Однак почуття у флегматиків виникають повільніше, ніж у сангвініків і холериків. Проте вони характеризуються силою та водночас стриманістю у зовнішніх виявах, слабкою експресивністю.
Особистість із таким темпераментом реагує повільно, тому часом не здатна швидко діяти в екстремальних ситуаціях. Важко пристосовується до нових умов, не любить змінювати звички, розпорядок життя, роботу, друзів. У флегматика настрій переважно стабільний, рівний. Якщо є серйозні неприємності, залишається зовні спокійним.
Таким чином, нервову систему флегматика характеризує значна сила і рівновага нервових процесів поряд із малою рухливістю. З погляду рухливості він є протилежністю сангвініка, тому реагує спокійно і повільно, не схильний до зміни свого оточення; як і сангвінік, добре чинить опір сильним і тривалим подразникам.
Для флегматика характерний низький рівень психічної активності, повільність, важке переключення з одного виду діяльності на іншій і пристосовування до нових умов. У нього переважає спокійний, рівний настрій. Почуття і настрої звичайно вирізняються сталістю. За несприятливих умов (відсутність інтересу, втома) можуть розвитися млявість, бідність емоцій, схильність до виконання одноманітних звичних дій.
Характерні ознаки зовнішнього вияву флегматичного темпераменту: повільний, неспішний темп рухів, малорухома міміка, спокійна, повільна мова, низький тон голосу. Часто зупиняє співрозмовника, перепитує, якщо той говорить швидко.
Меланхолік – це людина зі слабкою, неврівноваженою, малорухливою нервовою системою, яка володіє підвищеною чутливістю навіть до слабких подразників, а сильний може спричити в них «зрив».
Меланхолійному типові темпераменту властива слабкість як збудливого, так і гальмівного процесів. Тому умовні рефлекси в меланхоліків нестійкі і від зміни оточення легко гальмуються. У них особливо послаблене внутрішнє гальмування, звідси – низька комплексна реактивність, легке відволікання уваги, нетривале зосередження на об’єктах діяльності.
За спрямованістю меланхолік — інтроверт, тому він важко переживає зміну життєвого оточення, потрапляючи в нові умови життя, дуже розгублюється. Він буває надміру сором’язливим, відлюдькуватим, боязким та нерішучим, не любить нових знайомств і галасливих компаній.
Особистість з таким типом темпераменту виявляє розгубленість, спонтанність. У надзвичайних ситуаціях у неї може виявитися «стрес кролика», що призведе до низької ефективності діяльності, а то й невиконання завдань.
Меланхолік — дуже вразлива людина, схильна до астенічних емоцій. Почуття його вирізняються повільністю перебігу, стійкістю та слабкою експресивністю. Це люди надчутливі. Грубість, нетактовність, неповагу та інші негативні моменти поведінки меланхоліки переносять дуже боляче. Їм потрібне спокійне, звичне оточення, де вони можуть успішно працювати.
Отже, людям, які належать до цього типу, притаманна слабкість як процесу збудження, так і гальмування, вони погано чинять опір впливові сильних позитивних і гальмівних стимулів. Тому меланхоліки часто пасивні, загальмовані. Для них вплив сильних подразників може стати джерелом різних порушень поведінки.
Для меланхоліка характерний низький рівень психічної активності, швидка стомлюваність, глибина і стійкість емоцій при слабкому їхньому зовнішньому вираженні, переважають негативні емоції. За несприятливих умов можуть розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкнутість, відчуженість.
Характерні ознаки зовнішнього вияву меланхолійного темпераменту: повільний, млявий темп рухів, малорухома й водночас напружена міміка, повільна манера мовлення, голос неголосний, погляд часто збоку або повз співрозмовника, під час рукостискання рука млява, можливі «опущені» кутики рота, стиснутий рот, нерівномірність у ритмі мови. Перестає бути активним при окрику, різкому зауваженні, залученні до нього уваги. Під час групового активного обговорення питання не завжди може виявити ініціативу, особливо при оцінних судженнях, губиться у великій аудиторії, уникає «контакту очей».
Описані типи темпераменту в чистому вигляді рідко трапляються в житті. Фактично, у всіх людей поєднуються риси різних темпераментів, але переважає один із них, тому важко зарахувати ту чи іншу людину до певного типу темпераменту. Насправді типів темпераменту (як і типів нервової системи) існує більше, ніж чотири, тому слід говорити про змішаний тип темпераменту. У кожної людини насправді виявляються всі типи темпераменту, щоправда, у різній пропорції.
Особливості типу темпераменту в кожної особистості виявляються по-різному. Вони змінюються з віком, перебуваючи у прямій залежності від дозрівання та розвитку організму людини, її психіки. Завдання полягає в тому, щоб зважати на ці особливості і ви-робляти у людини вміння володіти своїм темпераментом.
Як же треба враховувати особливості того чи іншого типу темпераменту особистості у навчальній, виховній і професійній діяльності?
Працюючи з холериками, слід враховувати, що вони легко концентрують свою увагу на тому чи іншому об’єкті, але не можуть її швидко переключати, оскільки процеси гальмування в них уповільнені. Вони також схильні до порушення дисципліни на заняттях, тому що часто бувають підвищено збудливими, схильними до афективних реакцій, їх треба захопити цікавими справами і давати якісь доручення. Навички та звички в холерика утворюються легко, але змінити їх буває надзвичайно важко. Тому перехід від звичних дій до інших, нових, має здійснюватися поступово.
У людини флегматичного та меланхолічного темпераментів тимчасові зв’язки утворюються повільніше внаслідок недостатньої рухливості кіркових процесів. Тому їм потрібно давати більше часу на засвоєння та опанування навчального матеріалу.
Недостатня рухливість флегматиків призводить до того, що вони повільно переключають увагу. Працюючи з ними, слід добирати завдання, які сприяють виробленню більшої швидкості реагування та моторної рухливості, особливо, коли вони мають виконувати завдання в екстремальних умовах. Динамічні стереотипи у флегматиків утворюються повільніше, ніж у сангвініків, а тому їх треба поступово переключати з однієї звичної дії на іншу.
Люди меланхолічного темпераменту потребують особливої уваги внаслідок своєї вразливості, швидкої втомлюваності організму. Їм необхідне спокійне, сприятливе оточення та продуманий режим впливу, який передбачає поступовий перехід від звичних умов життя до іншої діяльності та обставин. Слабкість нервових процесів у цих людей вимагає чутливого та обережного ставлення до них.
Усі типи темпераменту мають свої позитивні та негативні риси. Позитивні якості холерика – активність, пристрасність, енергійність; сангвініка – рухливість, емоційність, чуйність; флегматика – витримка, спокій; меланхоліка – глибина та стійкість почуттів, емоційна чутливість. Водночас холерики можуть бути нестриманими, різкими, афективними; сангвініки – недостатньо зосередженими, легковажними.
У деяких різновидах діяльності, наприклад в екстремальних ситуаціях, від рис темпераменту може залежати розв’язання завдань. Тому для певного різновиду діяльності слід добирати людей, орієнтуючись на більш чи менш сприятливі динамічні риси їх психіки.
Деякі різновиди діяльності висувають жорсткі вимоги щодо темпу та інтенсивності дій, отже, потребують спеціального відбору за цими якостями. Наприклад, тому, хто обрав професію військового льотчика, танкіста, оператора, десантника, треба мати рухливий і сильний тип нервової системи. Це також стосується людей, які мають діяти у надзвичайних (екстремальних) умовах.
Темперамент виявляється насамперед в особливостях використання способів роботи. Отже, риси темпераменту є однією з передумов розвитку характеру.
Контрольні питання:
· Яка сутність біопсихічної підструктури особистості?
· Як генетичні, вікові й статеві особливості людини впливають на її психологію?
· Що становлять собою задатки?
· Розкрийте сутність і зміст темпераменту людини.
· Охарактеризуйте поведінку людини з холеричним типом темпераменту.
· Охарактеризуйте сангвінічний тип темпераменту людини.
· Охарактеризуйте флегматичний тип темпераменту людини.
· Охарактеризуйте меланхолічний тип темпераменту людини.
Література:
Акимова М.К. Динамические характеристики нервной системы и проблема природных задатков способностей // Вопр. психологии. – 1980. – №3. – С.101-108.
Алиханян С.И. Общая генетика. – М.: Высш. шк., 1985.
Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности // Проблема способностей / Под ред. В.Н. Мясищева. – М.: АПН РСФСР, 1962. – C. 19–39.
Белоус В.В. Темперамент как инвариант. – Пятигорск, 1997.
Булаева К.Б. Генетические основы психофизиологии человека. – М.: Наука, 1991.
Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. – Львів: В-во „Край”, 2005.
Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. – К.: „Центр учбової літератури”, 2007.
Вяткин Б.А. Роль темперамента в спортивной деятельности. – М.: Физкультура и спорт, 1986.
Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: Діагностика, педагогіка. – К.: ВІПОЛ, 1992.
Голинська Е.Л. Основи генетики. – К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 1986.
Грофф С. За пределами мозга. – М.: Изд-во Московского Трансперсонального центра, 1993.
Загальна і молекулярна генетика: Практикум / С.М.Храпунов, В.Ф.Безруков, Д.М. Голда та ін. – К.: Вища школа, 1995.
Загальна психологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. – К.: Форум, 2000.
Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: А.Г.Н., 2002.
Леонтьев А.Н. Эволюция психики. – М., 1999.
Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., Политиздат, 1975.
Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984.
Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. – К.: НПЦ Перспектива, 1998.
Основи психології / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1996.
Психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.
Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. — 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001.
Тайны сознания и бессознательного: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Минск: Харвест, 1988.
Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології: Навч. посіб. / Вст. ст. В.О. Татенка, Т.М. Татенко. – К.: Либідь, 1998.
Русланов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальных свойств человека // Вопр. психологии. – 1985. – №1. – С. 19–32.
Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент. Характер. Личность. – М.: Наука, 1984.
Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии/ Пер. с пол. – М.: Прогресс, 1982.
Фромм Э. Душа человека. – М.: Республика, 1992.
Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность. Теории, упражнения, эксперименты / Пер. с англ. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004.
Типи темпераменту людини та їх характеристика
Темперамент характеризує тіло людини з точки зору особливостей та інтенсивності протікання нервових процесів, обміну речовин, а також типу статури. Тобто, цілком можливо, спираючись лише на зовнішні ознаки, визначити, до якого типу темпераменту вона належить, і яка поведінка йому характерно.
В даний час під типом темпераменту мається на увазі певна сукупність психологічних властивостей, які закономірно пов’язані між собою – вони є спільними в однієї групи людей.
На сьогоднішній день психологи виділяють чотири типи темпераменту, які цілком докладно описують поведінкові пристрасті людини, і вони характеризуються наступними основними властивостями:
- Сензитивность – виявляє найменшу силу зовнішніх впливів, необхідних для виникнення психічної реакції і швидкість цієї реакції;
- Реактивність – ступінь мимовільності реакцій на зовнішні або внутрішні впливу однакової сили;
- Активність, з якою мірою людина впливає на зовнішній світ і переборює перешкоди при здійсненні цілей;
- Співвідношення реактивності й активність – те, від чого більшою мірою залежить діяльність людини: від випадкових зовнішніх і внутрішніх обставин;
- Темп реакції – швидкість протікання різних психічних реакцій і процесів
Після виконання характеристики можна визначити, до якого з чотирьох типів темпераменту належить індивід.
Меланхолік
Хто ж такі меланхоліки? Це дуже тонкі і чутливі натури, найчастіше у таких людей є творчі здібності. Їх внутрішній світ дуже складний і неймовірно різноманітний, тому найчастіше вони воліють самотність компанії друзів і знайомих, що говорить про їх соціальної пасивності.
Меланхоліки дуже скромні та сором’язливі, самооцінка у таких людей, швидше, занижена і не відповідає реальності, а все з-за їх надмірного захоплення самоаналізом. Щоб досягти успіхів і справлятися з труднощами, меланхолікам потрібно постійно саме затверджуватися і піднімати свою самооцінку. Залежать від перепадів настрою, тому підтримка близьких людей дуже важлива. Ви не знайдете кращого друга, ніж меланхолік. Він відданий і надійний друг, що знає ціну своєму слову. Якщо ж не вдається стримати дану обіцянку, то щиро переживає, навіть у випадку, коли обставини йому непідконтрольні.
З відомих людей меланхоліками були Микола Гумільов, Сергій Єсенін, Елвіс Преслі, Микола Перший.
Меланхоліки легко стомлюються, їм просто необхідні перерви в роботі, найменші труднощі і зовнішні подразники здатні відвернути їх увагу. В цілому, це люди, що не підходять на керівні посади, вони проявляють себе набагато краще, перебуваючи в підпорядкуванні.
Флегматик
Кому можна не займати спокою, так це флегматикам. Їх емоційний фон незворушний, як водна гладь в безвітряну погоду. Їх дуже важко вивести з звичного душевної рівноваги, але якщо це сталося, то зупинити розбушувався флегматика не так просто. Однак найчастіше надмірний спокій позбавляє їх можливості виражати бурхливі емоції, такі як радість або які-небудь інші емоційні потрясіння.
Флегматики розважливі, уважні, послідовні і не люблять квапити подій, воліють виконувати роботу в певній послідовності. Вони не здатні зосередити свою увагу відразу на декількох справах, вважаючи більш раціональним виконати одне завдання, але добре.
З-за своєї любові до всього постійного і стабільного, флегматики не мають надто широким колом друзів, обмежуючись лише самими близькими, надійними і перевіреними друзями. Але цілком здатні уживатися з оточуючими їх людьми, зважаючи на свою миролюбність та врівноваженості, тому до нових людей, хоч і з труднощами, але цілком здатні пристосуватися. Такі властивості флегматиків можуть сприяти швидкому просуванню по кар’єрних сходах.
З відомих людей флегматиками були: М. І. Кутузов, В. А. Крилов.
Сангвінік
Сангвініки дуже активні й енергійні люди, що володіють легким, ігристим вдачею. Це легко збудливі особистості, здатні неймовірно швидко загорітися ідеєю, але настільки стрімко сангвініки здатні і втратити будь-який інтерес. Здатність пристосовуватися до обставин обумовлюється гнучкістю їх нервової системи, це часто допомагає уникнути різних скрутних ситуацій.
Душа компанії – це, безумовно, про людей, що належать до типу сангвінік. З-за природної тяги до спілкування і загальної уваги у них добре розвинена мова, дуже люблять виступати на публіці, що робить їх прекрасними ораторами і організаторами. Сангвініку властиві такі якості, як доброта, дружелюбність, чуйність, він може бути навіть трудоголіком.
Але крім позитивних якостей є і ті, що можуть неабияк псувати репутацію такої людини, наприклад, безтурботність, поверховість, безвідповідальність. Вони можуть запросто пообіцяти золоті гори, але так і не дотримати даного слова. Однак саме сангвініки менше всього схильні до депресій. Насолоджуватися життям у них виходить набагато краще, ніж у інших типів людей, а значить, вони більш щасливі. Адже завдяки їх неймовірній здатності легко заводити нові знайомства, у сангвініків величезну кількість друзів і приятелів, так що нудьгувати і сумувати їм точно ніколи!
Відомі сангвініки: М. Ю. Лермонтов, Вінні-Пух, В. А. Моцарт.
Холерик
По своїй натурі холерики легко збудливі і дуже темпераментні люди. Чомусь навіть нагадують палких іспанців, для вираження яких бурхливих емоцій стоїть далеко не на останньому місці. Холерики неймовірно імпульсивні люди, для яких запальність, необузданность і агресивність – найхарактерніші риси.
Холериків можна виділити з усіх типів, як володарів самої високої самооцінки. Вони лідери, по своїй натурі, які звикли перебувати в центрі загальної уваги. Показати кому-небудь свою слабкість для холериків просто неприпустимо, це може дуже сильно зачепити їхнє самолюбство і гордість. Холерики здатні легко знаходити спільну мову з оточуючими, але великою кількістю друзів не можуть похвалитися. У спілкуванні воліють займати домінуючу позицію лідера, при будь-якій можливості, вони готові до суперництва, бо бачать суперників у всіх, хто їх оточує.
У любові люди такого темпераменту знову будуть прагнути до домінування. Холерики прив’язуються і цінують тих, кого вони люблять, проте демонструвати часті спалахи гніву і ревнощів їм це абсолютно не заважає. У пориві гніву і роздратування вони здатні переривати відносини величезна кількість разів, а після того, як випустять пар, все знову приходить в норму.
Спорів з холериками краще намагатися уникати, щоб зберегти власні нерви, бо не буде їм спокою до тих пір, поки ви не здастеся і не капитулируете. Зате, як тільки холерик розуміє, що здобув перемогу, відразу ж заспокоюється.
Важливими персонами були холерики: А. В. Суворов, Петро I, А. С. Пушкін.
Висновок
До всього вищевикладеного необхідно додати наступне: абсолютно ідентичних описами представників типів темпераментів в житті можна зустріти не так і часто. В більшості своїй люди поєднують в собі відразу кілька типів, тобто вони є представниками суміжних або змішаних типів. Так що не варто засмучуватися, якщо ви не змогли приміряти на себе повний опис будь-якого темпераменту. До того ж, людина цілком здатний виховати в собі необхідні якості, для цього потрібні лише терпіння і не дюжая сила волі.
Прикладом самовиховання може послужити Антон Павлович Чехов, який постає перед нами в образі абсолютно спокійного і врівноваженого людини. Однак з його листування з дружиною можна з’ясувати дещо цікаве, наприклад, Антон Павлович зробив визнання: «Ти пишеш, що заздриш моєму характеру. Повинен сказати тобі, що від природи в мене різкий, я запальний і ін. Але я звик стримувати себе, бо розпускати себе порядній людині не личить. В колишнє час я виробляв чорт знає що”.
Виды темперамента человека — психологические типы личности
Время чтения 10 минут
Виды темперамента человека — это то, что влияет на поведение человека и отражается на характере человека. Какая взаимосвязь между этими понятиями?
<<Оглавление>>
Темперамент — это характеристика, символизирующая об отношении человека к окружающим людям, внешнему миру, способ восприятия себя, других людей, реакции на радостные и печальные события жизни.
Люди с древних времён задавались вопросом различного поведения людей, их реакций на жизненные ситуации, в равных условиях разные люди ведут себя по-разному. Учёные старались выделить, группировать особенности и определить основные типы темпераментов, так возникла классическая систематизация и разделение людей на 4 вида темперамента.
Виды темперамента человека
Предлагаем рассмотреть виды темперамента и их характеристики:
- Флегматический — человека с этим типом темперамента зовут флегматик, им свойственна медлительность, спокойствие, невозмутимость;
- Сангвинический — человека зовут сангвиник, такие люди весьма подвижны, быстро загораются новыми идеями, активно жестикулируют во время речи и используют мимику;
- Холерический — человека называют холерик, такие люди кажутся неуравновешенными, очень сильно и эмоционально реагируют на жизненные ситуации, особенно на радость и печаль, могут совершать нелогичные и необдуманные поступки;
- Меланхолический — человека называют меланхолик, это задумчивые люди, склонные к внутренним переживаниям, при этом скрывающие от окружающих свои эмоции, редко раскрывают душу, им свойственны постоянные привязанности, болезненно воспринимают неприятности и критику, часто не хватает решительности в действиях.
Классификация на виды темперамента человека по четырём группам существует ещё с 5 века до нашей эры. Ещё Гиппократ определял четыре типа людей, однако предполагая влияние определённых жидкостей организма на данные типы темперамента, таких, как кровь, лимфа, жёлтая и чёрная желчь. Причём названия жидкостей на латыни и легли в основу названий темпераментов людей.
Конечно, современная наука опровергла теорию жидкостей и определила — решающий фактор в формировании типа темперамента имеет строение нервной системы. И.П. Павлов заметил следующую взаимосвязь, что слабый тип строения нервной системы присущ меланхоликам, сильный, неуравновешенный — холерикам, сильный уравновешенный подвижный — сангвиникам, сильный, уравновешенный и инертный — флегматикам.
Человек может сочитать в себе несколько типов характера
Интересно, в жизни у людей наблюдаются обычно проявления двух темпераментов, временами — трёх, при этом есть ведущий, преобладающий. Человек в разных условиях может вести себя различным образом. Важно понимать, что слабый тип устройства психики не является плохим, такие люди более обострённо воспринимают внешний мир, меланхолический темперамент часто встречается у поэтов и композиторов.
Люди с разными типами темперамента преуспевают в жизненных обстоятельствах, благодаря своим особенностям, просто кому-то больше нужен отдых, восстановление сил, спокойная обстановка. Среди известных людей можно встретить людей с разными видами темпераментов: черты сангвиника были у Суворова, флегматика — у Кутузова, холерика — у Павлова, меланхолика — у Чайковского. А значит, тип темперамента не может быть помехой для достижения успехов — это особенность человека, его поведения, реакций на ситуации, обстоятельства, людей.
Современные учёные считают, что виды темперамента человека не оказывают ключевой роли в процессе формирования характера, влияют прямым образом на характер и способности человека, мировоззрение. Духовная часть человеческой личности приобретается вместе с жизненным опытом и благодаря воспитательным приёмам.
Хороший характер возможен независимо от типа нервной системы, скорее, это отражается на способах реакций на окружающую жизнь и сказывается на взаимоотношениях с окружающими. А доброта, честность, вежливость, порядочность — это приобретаемые свойства личности, черты характера. Таким образом, характер и темперамент человека лишь отчасти связаны, ведь темперамент определяется в зависимости от типа нервной системы, а значит, врождёнными характеристиками, а характер формируется на протяжении жизни.
Как определить темперамент человека?
Для определения темперамента человека можно пройти сложный тест на темперамент или понаблюдать за окружающими и собой. Предлагаем пройти небольшой опрос, вопросы которого характеризуют различные виды темперамента человека:
Следует дать ответы по четырём группам вопросов, доминирование утвердительных ответов в одной группе указывает на преобладание определённого типа темперамента.
Наблюдается холерический темперамент
Итак, если вы скажите «да» по большинству вопросов:
- Прослеживается ли суета в движениях?
- Вспыльчивость — характерная черта?
- Нетерпеливость — это про Вас? Сложно ждать?;
- Прямолинейность наблюдается в суждениях?
- Решительность ваш конёк?
- Упрямство, настаивание на своём мнении часто бывает?
- Легко находите ответы в споре?
- Порывистость в работе, работа скачками бывает?
- Любите рисковать?
- Быстро все забываете обиды?
- Говорите довольно быстро?
- Бываете не очень уравновешенными?
- Агрессивность проявляется в поведении?
- Нетерпение к недостаткам других людей бывает?
- Мимика и жесты всегда выразительны, эмоциональны?
- Можете быстро находить решения?
- Любите открывать горизонты — получать новую информацию, знания, впечатления?
- Резкие движения бывают?
- Целеустремлённость — Ваша особенность?
- Состояние души изменчиво, как ветер?
Вы согласны, что эта информация про Вас?
Cангвинический тип темперамента
- Излучаете радость и веселье?
- Энергия и деловитость — ваше второе я?
- Можете не заканчивать, что начали и переключаться на другое дело?
- Можете брать на себя обязательств больше возможного?
- Хватаете информацию на лету?
- Часто меняете увлечения, направления деятельности?
- Относитесь спокойно к трудностям жизни, переживаете без лишних эмоций?
- Можете адаптироваться быстро к новым условиям жизни?
- Всегда рады новым делам, освоению новых горизонтов?
- Теряете интерес к вопросу, когда уже изучили, не чувствуете большой энтузиазм?
- Легко переходите от одной сферы деятельности к другой?
- Не можете долгое время выполнять однообразную работу, не любите рутину?
- Общительны — душа компании, легко находите общий язык с новыми людьми?
- Выносливость и высокое стремление к работе — ваши помощники в построении карьеры?
- Часто говорите громко и быстро, применяя активно жестикуляцию?
- Всегда спокойны, даже в непривычных условиях?
- Часто находитесь в бодром и весёлом настроении?
- Легко переходите в состояние сна и встаёте утром?
- Бываете не сильно организованы, спешите всё успеть?
- Можете часто переключать внимание на посторонние вещи?
Флегматический тип темперамента
Следующие 20 вопросов, ответить: «да» или «нет»?
- Окружающим кажется, что хладнокровность и спокойствие присущи Вам с рождения?
- Во всех действиях прослеживается последовательность, обстоятельность?
- Осторожность и рассудительность Ваше второе я?
- Готовы долго ждать нужного времени?
- Не склонны к разговорчивости, предпочитаете молчать?
- Говорите всегда спокойно, равномерно, не торопясь?
- Терпеливость и сдержанность наблюдается во всём?
- Всегда стараетесь доводить всё, что начали, до логического финала?
- Не склонны браться за дела, которые не имеют смысла?
- Предпочитаете всё систематизировать, устанавливать график работы и отдыха?
- Можете сдерживать эмоциональные вспышки?
- Не верите в гороскопы и гадания?
- Спокойно воспринимаете шутки, укоры?
- Имеете постоянные хобби, предпочтения?
- С трудом переключаете внимание с одной деятельности на другую?
- Относитесь одинаково ко всем окружающим?
- Любите, когда всё лежит на своих местах — чёткость и системность?
- Тяжело адаптируетесь к новым условиям жизни?
- Временами чувствуете вялость и нежелание что-либо делать?
- Сдержанность Ваша особенность?
Меланхолический тип темперамента
Последняя группа вопросов для четвёртого типа личности:
- Застенчивость часто проявляется в действиях?
- Сложно ориентироваться в новых условиях, незнакомом месте?
- Сложно знакомиться и общаться в незнакомой компании?
- Недостаточно уверенны в себе?
- Спокойно пребываете в одиночестве?
- Наблюдаете упадок настроения при неудачах в жизни?
- Можете пребывать в своём внутреннем мире, любите думать, наблюдать?
- Утомляемость часто мешает в работе?
- Речь спокойная и тихая, даже шёпот?
- Можете приспособиться к характеру человека?
- Впечатлительность сопровождает по жизни?
- Уязвимо воспринимаете похвалу и критику?
- Требования к себе и окружающим бывают довольно высокие?
- Мнительность и подозрительность наблюдается в суждениях?
- Чувствительность и ранимость души?
- Обидчивость повышенная уязвимость внутреннего мира?
- Скрытность мыслей, любите хранить в себе переживания, эмоции?
- Активность низкая?
- Покорность и послушание в работе, учёбе?
- Взываете к помощи, сочувствию других людей?
Виды темперамента человека значительно отличаются, могут быть противоположными в своих проявлениях, при этом у каждого есть сильные и слабые стороны, не стоит переживать по данному вопросу, часто встречаются смешанные типы темперамента. Конечно, это врождённая особенность, но сам характер может подвергаться корректировке и саморазвитию.
Психологические типы личности
Виды темперамента человека — это наиболее известная классификация людей по типам поведения, однако есть и другие точки зрения на личность. Выделяют два психологических типа личности — экстраверт и интроверт. Что обозначают эти понятия?
Экстраверты (сангвиники, холерики) — внимание этих людей направлено на внешний мир, такие личности часто импульсивны, инициативны, проявляют гибкое поведение в отношениях с людьми, жизненных обстоятельствах, общительны, легко находят контакт с новыми людьми, легко адаптируются в социуме.
Интроверты (меланхолики, флегматики) — противоположные по типу личности, их внимание сосредоточено на внутреннем мире и своих ощущениях, мыслях. такие люди малообщительны, тяжело идут на контакт, часто замыкаются в себе, социально не активны, любят заниматься самоанализом, сложнее адаптируются в обществе.
Установить, какой тип личности наблюдается у каждого человека можно путём наблюдений за поведением или пройдя специальные тесты. Обычно стеснительные, замкнутые и малообщительные — интроверты, а душа компании и заводилы — экстраверты. Важно понять, что это особенность психики — не все любят шумные компании, кому-то и в одиночестве комфортно, относитесь с пониманием к близким, друзьям, у каждого свои предпочтения и восприятие жизни, ищите компромиссные способы проведения времени, общения.
Существует ещё одна классификация, определяющая виды темперамента человека
- Подвижный — люди с таким темпераментом обычно хорошо развиты физически, могут быть спортсменами или просто подтянутыми, с хорошей фигурой. Черты лица могут быть резковаты. Такие люди ловки, имеют высокую силу воли, храбрые, смелые, самостоятельные, внимательно относятся к любой работе, обязанностям. Ответственность и энергичность может снижаться при недостаточном духовном развитии.
- Жизненный темперамент — такому типу людей свойственна ещё большая мускулатура, при этом они добродушны, открыты, великодушны, милосердны. В данном случае воля развита меньше, не хватает твёрдости в принятии решений. Необходимо развивать настойчивость, решительность, самостоятельность.
- Духовный темперамент — люди с таким темпераментом слабо развиты физически, могут иметь большой череп и высокий широкий лоб. Черты лица обычно довольно выразительные Выносливость и сила воли во многом определяются развитием мозга, осознанием целей и стремлений, могут достигать также высоких результатов (наука, искусство). При этом быстро поддаются утомляемости.
Эти три вида темперамента редко встречаются в чистом виде, однако определяющим является физическое состояние человека, дополнительные факторы имеют также большое значение, особенно духовная осознанность и наличие силы воли.
Темпераменты деятельности человека неразрывно взаимосвязаны, для различной работы требуются особые свойства — умение быстро реагировать, общаться с людьми, настойчивость и усидчивость, ответственность, поэтому, выбирая работу, стоит задуматься, что будет легче, спокойнее переноситься организмом, восприниматься психикой человека?
Меланхолики и флегматики любят спокойную работу, не связанную с высокими стрессами, переживаниями, например — документооборот. Холерики и сангвиники предпочитают активную работу на передовой — руководство, продажи, личное общение с клиентами. В семьях считается, что хорошо сочетаются люди с противоположными темпераментами.
Темперамент и характер
Индивидуальные особенности человека, темперамент и характер — это отличия, которые влияют коренным образом на отношение людей к жизни и окружающим. Какая же взаимосвязь между видом темперамента и характером?
Как уже стало известно, виды темперамента человека — это отражение динамической стороны психики, а также особенностей нервной системы. Характер — это особенности личности, которые формируют способы поведения человека, его устойчивость в проявлениях. В характере заложена программа действий в типичных ситуациях, алгоритм поведения.
Можно сказать, что темперамент — это предпосылка или исходные данные, заложенные природой, а характер человека формируется жизнью, опытом, воспитанием. В психологии есть различные теории, позволяющие определять характер по выражению лица или жестам (мимике).
Это отчасти может соответствовать истине, ведь человек постоянно улыбающийся, сохраняет часто это выражение лица и кажется, что «глаза смеются», а люди печальные носят «маску скорби» и в уголках губ появляются складочки вниз, говорящие об определённых негативных чертах характера — недовольство, критика, брюзжание.
В формировании характера важно обратить внимание на такие черты — принципиальность, убеждённость, целеустремлённость. Без них очень сложно преуспеть в жизни, в любой сфере. Необходимо с детства приучать детей ставить цели, прилагать усилия для достижения, верить в свои силы.
Самостоятельное формирование характера в подростковом возрасте
После 14 лет подросток уже самостоятельно может заниматься формированием характера и определять наиболее важные черты характера, которые нужно развить, стимулировать, укреплять. Кроме вышеперечисленных, важно освоить и способы коммуникации с окружающими, научиться вступать в контакты, общаться с различными людьми, вызывать симпатию, доверие, уметь высказывать корректно свою точку зрения, быть внимательным и понимающим слушателем.
Кроме того, психологи выделяют основным из качеств — трудолюбие, если ребёнок не привыкает с детства к определённым обязанностям, необходимости прилагать усилия для результатов, то во взрослой жизни ему будет тяжело добиться высоких результатов в работе, не достаточно «отсидеться на работе», нужно гореть и стремиться к результатам.
Таким образом, виды темперамента человека дают нам подсказку для понимания своих психических особенностей и окружающих нас людей. Формирование характера частично зависит от исходных предпосылок, даёт ключ к внутреннему миру человека. Для саморазвития важно понимать особенности темперамента, чтобы работать над корректировкой своего поведения, вырабатывать необходимые черты характера.
Очевидно, что меланхолику нужно учиться позитивно смотреть на мир, вырабатывать уверенность в себе и самостоятельность. А холерику учиться терпимости и сдержанности в проявлениях. У каждого темперамента есть позитивные и отрицательные стороны. Если записать их и проанализировать, можно понять в каком направлении стоит двигаться для улучшения взаимодействия с людьми и жизнью в целом.
Желаем всем успехов в познании темперамента и внутренней гармонии!
Темперамент і теорії темпераменту — Психологія
Темперамент і теорії темпераменту
Темперамент (від лат. — суміш, домірність) — це ті природжені особливості людини, які обумовлюють динамічні характеристики інтенсивності і швидкості реагування, ступеня емоційної збудливості і врівноваженості, особливості пристосування до навколишнього середовища.
Першу — гуморальний — теорію темпераменту запропонував давньогрецький лікар Гіппократ. Згідно його точки зору, темперамент залежить від панівної в організмі людини рідини (гумор):
* якщо переважає кров (сангвис), то темперамент буде сангвінічний — енергійний, швидкий, життєрадісний, товариський тип, легко переносить життєві труднощі і невдачі;
* якщо переважає жовч (холе), то людина буде холериком — жовчний, дратівливий, збудливий, нестриманий, дуже рухливий, з швидкою зміною настрою;
* якщо переважає слиз (флегма), то темперамент флегматичний — спокійний, повільний, врівноважений тип, повільно, насилу переключающийся з одного виду діяльності на інший, погано пристосовується до нових умов;
* якщо переважає чорна жовч (мелэна холі), то темперамент буде меланхолічний — болісно сором’язливий і вразливий тип, схильна до смутку, сором’язливості, замкнутості, швидко утомляющийся і надмірно чутливий до знегод.
Конституційна теорія темпераменту з’явилася на початку XX ст. Її головна ідея полягала у встановленні зв’язку темпераменту з вродженою конституцією (статурою) людини. Конституційні теорії спиралися на наочно помітні ознаки в будові людського тіла. Найбільш відомі модифікації даної теорії належать німецького психіатра і психолога Ернсту Кречмеру і американського лікаря і психолога Вільям Шелдон.
Е. Кречмер виділив і описав чотири конституційних типи:
o астенік — людина високого зросту, тендітної статури, з плоскою грудною кліткою. Плечі вузькі, ноги і руки худі і довгі, кисті рук вузькі, шкіра в’яла. Астеніки схильні до передчасного старіння;
o пікнік — людина середнього або малого росту, з багатою жировою тканиною, великим животом, опуклою грудною кліткою, круглою головою на короткій шиї. Обличчя широке з дрібними рисами;
o атлетик — людина високого або середнього зросту, пропорційного міцної статури, з широкими плечима, хорошою мускулатурою, вузькими стегнами. Голова тримається прямо, лицьові кістки опуклі;
o диспластик — людина неправильного статури, погано сформувався.
У. Шелдон визначив три первинних компонента статури: ендоморфний, мезоморфний, ектоморфний. В основу своєї класифікації він поклав співвідношення видів тканин організму, що розвиваються з трьох зародкових шарів: эндодермы, мезодерми і ектодерми.
Перший тип — ендоморфний (перебільшено розвивається внутрішній зародковий шар, з якого формуються внутрішні органи і жирові тканини) відрізняється круглою головою, великими розмірами внутрішніх органів, сферичної формою тіла, м’якістю тканин, яскраво вираженими відкладеннями жирів.
Для другого типу — мезоморфного (переважний розвиток середнього зародкового шару, з якого формуються скелет, м’язи) характерні широкі плечі і грудна клітка, м’язисті руки і ноги, мінімальна кількість підшкірного жиру, могутня голова.
Третій тип — ектоморфний (переважний розвиток зовнішнього зародкового шару, з якого формується нервова система і мозок; внутрішній і середній зародковий шари розвивалися в мінімальному ступені, тому але мінімуму розвинуті кістки, м’язи, жирові прошарки) уособлює худий чоловік, з видовженим обличчям, тонкими довгими руками і ногами, слабкою мускулатурою, добре розвиненою нервовою системою.
Виділяють сім перехідних градацій статури від пікніків (эндоморфов) до атлетам (мезоморфам) і від атлетів — до астеніків (эктоморфам). По Шелдону, представники даних типів статури характеризуються і специфічними типами темпераменту:
o ендоморф має круглу голову, великий живіт, і м’які округлі форми тіла. Його постава й рухи розслаблені, реакції уповільнені. Терпимо, в емоційному плані рівна, привітний. Любить комфорт, прагне до схвалення з боку оточуючих. Схильний до суспільного життя, тягнеться до компаній;
o мезоморф має масивну голову, широкі плечі і грудну клітку, м’язисті руки і ноги. Підтягнутий, енергійний, з гучним голосом. Рішучий, часом навіть агресивний. Схильний до ризику;
o ектоморф має високий лоб, витягнуте обличчя, маленький живіт, нерозвинену мускулатуру. Рухи стримані і скуті. В прояві почуттів стриманий і потайливий. Відчуває труднощі у встановленні контактів з іншими людьми.
Якщо використовувати традиційні назви темпераментів, то неважко помітити, що меланхоліки переважно мають крихку астенічний статура, холерики — переважно у перехідних градацій від атлетичної статури до астенічного, флегматики — в перехідних градацій від атлетичної до пикническому (великі, спокійні «увальни»), сангвініки — переважно пикническое статура.
Конституційна теорія відображає реально існуючі зв’язки між зовнішнім виглядом людини і його психічними особливостями. Разом з тим вона не дозволяє виявити основу, з якої групуються певні фізичні та психічні властивості індивіда, в той або інший тип темпераменту.
Найпоширенішою нині є психофізіологічна теорія В. П. Павлова, зв’язала тип темпераменту людини з типом його нервової системи. Павлов виділив чотири типи нервової системи:
o перший тип — сильний, врівноважений, рухливий;
o другий тип — сильний, неврівноважений; збудливий;
o третій тип — сильний, врівноважений, інертний;
o четвертий тип — слабкий.
Виділивши чотири типи нервової системи, Павлов співвідніс їх з класичними типами темпераменту, показавши високий ступінь відповідності між ними. Це дало йому підставу для висновку: саме властивості нервової системи визначають давно описані темпераменти.
Сангвінік (нервова система першого типу) — людина, легко пристосовується до змін умов життя. Реакції швидкі, обдумані. Настрій урівноважений, життєрадісний. Надзвичайно рухливий, товариський, часто змінює прихильності. Має широке коло знайомств. При великому інтересі до справи продуктивний, енергійний; в іншому випадку млявий, нудний, нецікавий. Характеризується високою стійкістю до різних труднощів.
Холерик (нервова система другого типу) — людина, нервова система якого характеризується переважанням збудження над гальмуванням. Відрізняється енергійністю при нестачі витримки і самовладання. Запальний, нестриманий, нетерплячий. Захоплюючись чимось, повністю виснажує свої сили і втрачає інтерес до розпочатого. Неврівноваженість його нервової системи визначає циклічність у зміні його активності і бадьорості: захопившись якою-небудь справою, він пристрасно, з повною віддачею працює, але сил йому вистачає ненадовго, і, як тільки вони виснажуються, він допрацьовується до того, що йому все під силу. З’являється роздратований стан, поганий настрій, занепад сил і млявість («все падає з рук»). Чергування позитивних циклів підйому настрою й енергійності з негативними циклами спаду, депресії обумовлює нерівність поведінки і самопочуття, його підвищену схильність до появи невротичних зривів і конфліктів з людьми. Погано пристосований до діяльності, що вимагає спокійного темпу, плавних рухів.
Флегматик (нервова система третього типу) — людина, яка дуже повільно реагує на будь-які подразники, але стійкий, добре чинить опір сильним і тривалим подразникам. Характеризується врівноваженістю, стабільністю настрою і працездатності. Спокійний, терплячий, витриманий. В міміці і інтонаціях невиразний і одноманітний. Зберігає спокій навіть при серйозних неприємностях, але іноді здатний давати волю почуттям.
Меланхолік (нервова система четвертого типу) — людина, погано котрі чинить опір впливу сильних стимулів. Часто загальмований і пасивний. Відрізняється слабкою витривалістю, тривожністю. Губиться в новій обстановці, серед нових людей.
Темперамент — це зовнішній прояв типу вищої нервової діяльності людини. В результаті виховання, самовиховання це зовнішній прояв може спотворюватися, змінюватися, відбувається «маскування» істинного темпераменту. Ось чому «чисті» типи темпераменту зустрічаються рідко, тим не менш переважання тієї або іншої тенденції завжди виявляється в поведінці людини.
Немає темпераментів, ідеально придатних для всіх видів діяльності. Люди холеричного темпераменту більш придатні для активної ризикованої діяльності («воїни»), сангвініки — для організаторської діяльності («політики»), меланхоліки — для творчої діяльності в науці й мистецтві («мислителі»), флегматики — для планомірної і плідної діяльності («творці»). Для деяких видів діяльності, професій протипоказані певні властивості людини. Наприклад, для діяльності льотчика-винищувача протипоказана повільність, інертність, слабкість нервової системи, отже, флегматики і меланхоліки психологічно мало придатні для подібної діяльності.
Продуктивність роботи людини тісно пов’язана з особливостями його темпераменту. Так, особлива рухливість сангвініка може принести додатковий ефект, якщо робота вимагає від нього частого переходу від одного роду занять до іншого, оперативності в прийнятті рішень, тоді як одноманітність, регламентированность діяльності, навпаки, приводить його до швидкого стомлення. Флегматики і меланхоліки, навпаки, в умовах суворої регламентації і монотонної праці виявляють велику продуктивність і опірність стомленню, ніж холерики і сангвініки.
Темперамент визначає лише динамічні, але не змістовні характеристики поведінки. На основі одного і того ж темпераменту можлива і » велика, і соціально незначна особистість.
І. П. Павлов виділив і три «чисто людських типу» вищої нервової діяльності: розумовий, художній, середній.
* Представники розумового типу (переважає активність другої сигнальної системи мозку лівої півкулі) вельми розсудливі, схильні до детального аналізу життєвих явищ, відстороненого абстрактно-логічного мислення. Почуття їх відрізняються помірністю, стриманістю і зазвичай прориваються назовні, лише пройшовши через фільтр розуму. Люди цього типу зазвичай цікавляться математикою, філософією, їм подобається наукова діяльність.
* У людей художнього типу (переважає активність першої сигнальної системи мозку правої півкулі) мислення образне, на нього накладає відбиток велика емоційність, яскравість уяви, безпосередність і жвавість сприйняття дійсності. Їх цікавить в першу чергу мистецтво, театр, поезія, музика, письменницька і художня творчість.
* Більшість людей (до 80%) відносяться до «золотої середини», середнього типу. У них незначно переважає раціональний або емоційний початок, що залежить від їх виховання з самого раннього дитинства, від життєвих обставин.
Р. Айзенк показав, що фундаментальними параметрами структури темпераменту є фактори «невротизм» і «екстраверсія — інтроверсія».
К. Р. Юнг поділяє людей по складу особистості на екстравертов (звернених назовні) та інтровертів (звернених всередину себе). Екстраверти товариські, активні, оптимістичні, рухливі, у них сильний тип вищої нервової діяльності, за темпераментом вони сангвініки або холерики. Інтроверти малообщительны, стримані, відокремлені від всіх; у своїх вчинках орієнтуються в основному на власні уявлення, серйозно ставляться до ухвалення рішення, контролюють свої емоції. До інтровертів відносяться флегматики і меланхоліки. У екстравертів провідним є права півкуля, що частково може проявлятися навіть у зовнішності: у них більше розвинутий ліве око. У інтровертів провідним є ліва півкуля.
Невротизм (нейротизм) — це емоційно-психологічна нестійкість, схильність психотравмам. У осіб з підвищеним нейротизмом через надмірну вразливість і образливість навіть по дрібницях може виникати емоційний стрес. Вони довго переживають конфлікти, не можуть » взяти себе в руки, часто пригнічені, засмучені, дратівливі, тривожні.
Екстраверсія в поєднанні з підвищеним нейротизмом обумовлює прояв темпераменту холерика; інтроверсія — темперамент меланхоліка. Протилежність нейротизма — емоційна стійкість, врівноваженість у поєднанні з экстраверсией проявляється як сангвинистический темперамент; в поєднанні з интроверсией — як флегматик.
Цікаво, що благополучні сімейні пари з стійкими і максимально сумісними відносинами відрізняються протилежними темпераментами: збудливий холерик і спокійний флегматик, а також сумний меланхолік і життєрадісний сангвінік — вони як би доповнюють один одного, потрібні один одному. В дружніх відносинах часто знаходяться люди одного темпераменту, крім холериків (два холерики часто сваряться за взаємною нестриманість).
Тест темперамента
Существование теории в психологии, соответствие темпераменту и безупречность в патриотических категориях: сангвинский, колерический, флегматичный или меланхолический. Completeaza testul de temperament si afla in care dintre cele patru category te incadrezi!
Urmatorul test este foarte simplu si nu dureaza mai mult de jumatate de ora sa il faci. Mai jos se afla patru sectiuni, уход couvinte si sintagme descriptive. Tot ce trebuie sa faci este sa citesti fiecare sintagma si sa o punctezi cu un numar de la 1 la 5, представитель fiecare:
1 — nu mi se potriveste deloc
2 — nu mi se potriveste de obicei
3 — mi se potriveste de obicei
4 — mi se potriveste in cele mai multe cazuri
5 — mi se potriveste completet
Сфат: Nu incerca sa «trisezi» si sa descrii cum ai vrea sa fii.Incearca sa fii cat mai obiectiva si Sincera cu tine, pentru un rezultat cat mai точный. Pentru o Precizie mai mare, roaga 2-3 members ai familiei sau prieteni apropiati sa completeze testul pentru temperamentul tau.
Тест темперамента — Sectiunea 1
— emotiva
— centrata pe sine
— ii intrerupi pe altii
— intelegatoare
— impulsiva
— dezorganizata
— lipsita de pragmatism
— amuzanta
— uituca
— iertatoare
— usor de descurajat — usor de descurajat
— nedisciplinata
— extravertita
— plina de prospetime
— plina de viata
— cu o vointa slaba
— spontana
— comunicativa
— incantatoare / vesela
— companie placuta
— socuilasa
— socuilasa
— socuilasa
neobosita
— cu greutati de concentrare
— jucausa
— сложный в duce la bun sfarsit ce iti propui
— traiesti in prezent
— intarzii la intalniri
Тест темперамента — Sectiunea 2
— optimista
—terminata
— faci pe «sefa» cu ceilalti
— orientata catre teluri
— decisa
— Sincera
— cu o incredere de sine mare
— sarcastica
— independenta de munca
— auto -suficienta
—
— incapatanata
— activista
— deschisa
— iti place sa domini
— aventuroasa
— agresiva
— Competitiva
— ai abilitati de lider
— indrazneata
— perseverenta
— curajoasute
— curajoasute
— cu la manie
— plina de resurse
— insnsibila
— direct
— lipsita de intelegere
— productiva
Тест темперамента — Sectiunea 3
— cu sentimente profunde. — критика
— несигура
— сенсибила
— indecisa
— greu de multumit
— эгоцентрика
— pesimista
— te deprimi usor
— te ofensezi usor
— idealista
— singuratica
— te sacrifici pentru altii
— интровертита
— prietena de nadejde
— пожарная аналитика
— atenta la altii
— iti place sa privesti din umbra
. — Banuitoare
— респектуоаса
— iti place introspectia
— iti place sa faci planuri
. — перфекциониста
— Органайзер
— ierti greu
— ordonata
— Creativa
— atenta la detalii
. — cu toane
— talentata (в arte sau sporturi)
Тест темперамента — Sectiunea 4
— foarte tacuta— Эгоиста
— Lipita de Entuziasm
— pesimista
— cu obiceiuri zilnice
— Езитанта
— Тимида
— acida
— Фара тел
— неагресива
— инкапатаната
— ingrijorata
— Spectatoare a vietii
— lucrezi bine sub presiune
— te hotarasti greu
— Адаптабила
— inceata si lenesa
— submisiva
— Relaxata
— резервата
— Calma si stapana pe sine
— мультумита / саттакута
— eficienta
— rabdatoare
— de incredere
— buna ascultatoare
— isteata / cu umor sec
— placuta
— ii tachinezi pe altii
— Concventa
Dupa ce ai notat toate sectiunile, intoarce-te la fiecare si elimina elementele Assessment cu 1 si 2, deoarece scorul este prea mic si nu se va lua in Thinkrare la Calculul final.Acum aduna toate notele de 3, 4 si 5 din fiecare sectiune si noteaza scorul final pentru fiecare. Sectiunea cu cel mai mare scor репрезинта темперамент тау де базы, яар сеа де пе локул дой репрезинта темперамент тау второй. Nimeni nu характерны для dintr-o категории. Acest test te ajuta sa vezi in ce masura te incadrezi in fiecare tip.
Sectiunea 1 — темпераментный сангвинский
Temperamentul sangvinic este cauzat de o cantitate marita de dopamina, ceea ce face ca persoanele de acest tip sa fie pline de viata, extrovertite, curioase si creative.Sangvinicii adora sa isi asume riscuri si se plictisesc Repede daca nu au o activitate care sa le creasca nivelul de adrenalina si sa le hraneasca spiritul de aventura. Implicit, sunt persoane care se adapteaza foarte usor, dar adora mediul citadin, unse pot distra in voie si pot trai in luxul care ii atat de mult. Доринта де авеа испытала noi ii poate face mai weakrabili in fata viciilor, la care trebuie sa fie mai atenti decat ceilalti oameni. Cea mai mare calitate a sangvinicului este creativitatea, motiv pentru care de multe ori va alege meserii care tin de domeniul artei.
Sectiunea doi — темпераментный колерик
Cei care au un temperament coleric sunt perfecti pentru rolul de lideri, datorita calitatilor necesare pentru a Purce: ambitie, fire dinamica, vointa de fier, auto-suficienta, emotivitate scazuta si dorinta de a domina. Succesul in cariera este aproape nelipsit in viata colericilor, care au тендинта де а deveni dependenti de munca. Exista, insa, трудности в категории «prieteni». Persoanele cu temperament coleric vor sa controleze totul si au teninta de a da ordine, ceea ce le face dificile, lipite de tact si intransigente.Daca aceste insusiri sunt directionate corect insa, colericul ii poate motiva pecei din jurul lui, in loc sa ii критика.
Sectiunea 3 — темпераментный меланколик
Trasaturile unui temperament melancolic sunt asociate cu un nivel crescut de serotonina, care reprima tenintele de agresivitate. Persoanele melancolice sunt foarte calme, atasate profund de familie si foarte loiale. Totodata, ele iubesc ordinea si nu apreciaza imprevizibilul, motiv pentru care isi fac pareu planuri si program.Melancolicii sunt foarte atenti la details si au o memorie excelenta. В плюс, загар для рабдатори си персеверенти, атинганду-си скопуриле инцет, дар сигур. Daca exagereaza cu dorinta de organisare, planificare si rutina, melancolicii pot deveni inchisi la mine si incapatanati, cu numeroase fixatii si obsesii. Capacitatea de introspectie poate fi foarte utila, dar se poate transforma si intr-un dusman al celor cu temperament melancolic, забота о пиардовой руде, интрегионально-se la trecut si la ce ar fi trebuit sa faca diferit.
Sectiunea 4 — темпераментный флегматик
Темпераментный доминантный flegmatic este asociat cu nivelul ridicat de estrogen. Persoanele flegmatice sunt Relaxate, Agabile si fac legaturi mentale Rapide. Ele au o calitate deosebita de a culege date si de le clasifica, citind printre randuri si avand Capacitatea de a vedea image per ansamblu. De aceea, gandirea abstracta si creativitatea sunt alte insusiri nelipsite ale unui flegmatic. In relatiile cu ceilalti, persoanele cu acesti tip de temperament sunt prietenoase, pline de compasiune, increzatoare si calde, ajungand adesea sa se orienteze catre scopuri inalte si nobile: lupta impotriva unei saratenoase, donatii, ajutorarea и т. Д.Printre defctele flegmaticilor amintim: nesiguranta, incapacitatea de a secentra pe detalii si nevoia constanta de aprobare si intelegere.
Cu ajutorul unui test simplu de temperament poti afla care este category in care te incadrezi si care sunt Principalele Tale calitati si defcte din aceasta perspectiva.
.Темперамент: Welcher Typ sind Sie?
Menschen sind so unterschiedlich wie ihre Temperamente: Die einen sind ruhig und mit eintöniger Arbeit in gewohnter Atmosphäre mehr als zufrieden, die anderen suchen ständig neue Kontakte und Herausforderungen . Aber was ist mit Ihnen selbst: Kennen Sie Ihren eigenen Temperament-Typ? Oder wollten Sie schon mal wissen, warum sich der Chef oder der Kollege so benimmt, wie er es eben tut? Tatsächlich gibt es vier klassische Temperamenttypen (Mischformen natürlich auch) mit ganz eigenen Charakteristiken.Finden Sie heraus, zu welchem Typ Sie gehören…
Определение темперамента
Zur besseren Abgrenzung: Unser Charakter bestimmt, wie wir handeln. Er wurde schon in der Kindheit geformt, kann sich im Laufe der Zeit aber auch weiterentwickeln und verändern. Das Temperament hingegen ist die Grundlage für den Charakter eines Menschen und beeinflusst seinen sozialen Umgang sowie sein Verhalten.Im Gegensatz zum Charakter ist es eine angeborene independentle Besonderheit , die nicht verändert werden kann.
Das Temperament ist dafür verantwortlich, wie ein Mensch auf bestimmte Reize der Umwelt reagiert. So hat es großen Einfluss auf das Verhalten und nicht zuletzt auch darauf, wie eine Person wahrgenommen wird — und ob sie von anderen gemocht und für sympathisch gehalten wird.
Темперамент в работе
Um es gleich vorweg zu sagen: Temperamentvolle Menschen können gute oder schlechte Mitarbeiter sein.Der Typ allein sagt darüber noch nichts aus. Es ist die Art, mit Problemen umzugehen, die den Unterschied zwischen den einzelnen Typen ausmacht: Menschen mit einem bestimmten Temperament lösen ohne großen Aufwand eine Aufgabe, mit der andere große Schwierigkeiten haßwierigkeiten. Deshalb ist es wichtig, dass unser Job möglichst zum eigenen Temperament passt. Und deshalb sollten auch Personaler und Chefs erkennen, zu welchem Temperamenttyp ein Mitarbeiter oder Bewerber gehört: Passt der wirklich zu dieser speziellen Stelle und den damit verbundenen Anforderungen — oder wöderwigt es
Es sollte allen bewusst sein, dass jeder Temperament-Typ seine spezifischen Vor- und Nachteile hat.Keiner arbeitet besser als der andere, sie arbeiten nur unterschiedlich.
Diese Unterschiede liegen in den spezifischen Besonderheiten , die die einzelnen Temperamente auszeichnen. Dazu gehören:
- Das Tempo kognitiver Prozesse (Wahrnehmung, Analyze, Entscheidung, Konzentration)
- Die Duktilität und die Standhaftigkeit mentalischer Eigenschaften, ihre Schwankungen und Verschiebungen
- Das Arbeitstempo und der Arbeitsrhythmus
- Die Intensität mentaler Prozesse (Emotionen, Willenskraft)
- Der Fokus Psychoologischer Aktivität auf ein bestimmtes Objekt (Экстраверсия, интраверсия)
Тест на темперамент: Zu welchem Typ gehören Sie?
Kennen Sie einen temperamentvollen Menschen unter ihren Kollegen? Gemeine Frage.Letztlich ist jeder Mensch ein temperamentvoller Typ — nur äußert sich das unterschiedlich: Ist Ihr Kollege eher aufbrausend oder immer gut drauf? Hat er viele soziale Kontakte oder ister eher ein Eigenbrödler? Mit den folgenden Charakteristiken können Sie den Temperamenttyp eines Kollegen, eines Mitarbeiters, des Chefs oder auch Ihren eigenen Typ besser bestimmen …
Bevor wir Ihnen die vier Temperament-Typen aber im Detail vorstellen, wollen wir Ihnen die Chance geben, anhand eines kleinen Selbsttests herauszufinden, welchem Typen Sie am nähesten sind.Lesen Sie sich die folgenden Listen durch und entscheiden Sie, welche Beschreibungen am ehesten auf Sie zutreffen.
Тип 1
- Risiken finde ich spannend und bin gerne bereit, diese einzugehen.
- Ich gehe immer davon aus, dass sich alles zum Besten wenden wird.
- Быстро иммерсирующий гель для кишечника.
- Ich habe einen großen Freundeskreis.
- Am liebsten möchte ich immer etwas Neues erleben
- Es fällt mir schwer, mich lange zu konzentrieren.
- Ich hadere mit mir selbst, da ich meine selbstgesteckten Ziele nicht erreiche.
Тип 2
- Wenn ich mir etwas vorgenommen habe, dann schaffe ich es auch.
- Ich bin in der Lage, meine Meinung durchzusetzen.
- Häufig gerate ich mit anderen Menschen aneinander und kann dabei auch laut werden.
- Es regt mich auf, wenn andere vermeidbare Fehler machen.
- Ich bin stolz auf mein Selbstbewusstsein.
- Ich kann andere überzeugen und auch mit meiner Motivation anstecken und mitreißen.
- Mein Umfeld sagt, dass ich ein Alphatier bin.
Тип 3
- Veränderungen finde ich nicht nur unnötig, sondern regelrecht schrecklich.
- Ich gehe sehr überlegt vor, möchte nichts überstürzen und lasse mir Entscheidungen lange durch den Kopf gehen.
- Auf Außenstehende wirke ich manchmal vielleicht ein wenig unbeteiligt.
- Ich bin nicht faul, finde es aber auch nicht schlimm, wenn es nichts zu tun gibt.
- Wirklich wütend oder aufgebracht bin ich eigentlich nie.
- In Diskussionen halte ich mich mit der eigenen Meinung zurück und vermittele eher zwischen anderen.
- Ich bin kein Freund von Streitigkeiten, sondern freue mich über Harmonie in Meinem Umfeld.
Тип 4
- Mir ist sehr wichtig, was andere von mir halten und versuche, es allen recht zu machen.
- Auf fremde Menschen gehe ich nur ungern zu und in unbekannten Situationen bin ich sehr zurückhaltend.
- Ich nehme Dinge meist persönlich.
- Ich reagiere sehr эмоциональный.
- Man könnte sagen, dass ich ein Schwarzseher bin.
- Es fällt mir schwer, Vertrauen aufzubauen.
- Ich gebe alles für Menschen, denen ich nahe stehe.
Haben Sie sich — oder auch Freunde, Familienmitglieder oder den Chef — in unserem kleinen Selbsttest wiedererkannt? Dann haben Sie durch die Selbstreflexion bereits ein wenig über sich erfahren, bleibt aber noch die Frage, zu welchem Temperament-Typ Sie gehören .
Die 4 Temperament-Тип
Wir stellen Ihnen die vier Typen vor und zeigen die damit verbundenen die Vorals auch Nachteile.
Der Sanguiniker
Der Sanguiniker ist ausgeglichen , gesellig, praktisch und standhaft. Er hat eine hohe Reaktionsgeschwindigkeit, wobei sich seine Aktivität und seine Reaktionsfähigkeit im Gleichgewicht befinden. Er agiert lebhaft und begeistert auf Dinge, die seine Aufmerksamkeit in Anspruch nehmen. Er hat eine ausgeprägte Mimik und ein starkes Ausdrucksvermögen: Er kann deshalb auch aus einem scheinbar unbedeutendem Grund lauthals loslachen или aus kleinem Anlass in Rage geraten.
Immerhin: Sie können leicht an seinem Gesichtablesen, in welcher Stimmung er sich gerade befindet, welches Verhältnis er zu einer Entscheidung oder zu einem Kollegen hat. Er hat eine hohe Empfindungsschwelle — entsprechend reagiert er weniger auf leise Geräusche oder schwache Reize. Durch seine hohe Aktivität ist er energisch, nimmt begeistert eine neue Aufgabe an und kann lange daran arbeiten, ohne zu ermüden . Er knüpft leicht neue Kontakte und gewöhnt sich schnell an neue Herausforderungen und Umgebungen.
- Der Sanguiniker ist gesellig, fröhlich, energisch und sympathisch. Er kann auch starke Stimmungsschwankungen haben, meist ist er aber gut gelaunt.
- Zuneigung, Feindseligkeit, Freude oder Traurigkeit entstehen bei ihm schnell , halten aber nicht lange an.
- Er lernt schnell und geht mit Enthusiasmus an neue Aufgaben heran. Er kommt schnell über seine Missgeschicke und unangenehme Situationen hinweg.
- Er passt sich leicht an andere Lebenssituationen an. Er bewahrt Selbstbeherrschung в Stresssituationen und Krisenzeiten.
- Der Sanguiniker ist in der Lage, sich selbst argumentativ zu verteidigen und gleichzeitig die Situation zu normalisieren. Er ist standhaft bei aufgestellten Zielen und bei Aufgaben — entsprechend ist er ein guter Organisator .
- Sobald er das Interesse an einer Aufgabe verliert, lässt er sie fallen , ohne sie zu Ende zugotien.
- Er mag keine eintönige Arbeit, ein Alltag ohne Abwechslung ist für ihn unerträglich .
- Er überschätzt sich häufig und seine Fähigkeiten .
- Er hat keine dauerhaften Interessen oder Neigungen.
- Er trifft gerne schnelle, aber auch vorschnelle Entscheidungen .
Vorteile
Nachteile
Der Choleriker
Der Choleriker ist impulsiv, stark, unausgeglichen und aktiv.Er zeichnet sich vor allem durch hohe Empfindlichkeit, schnelle Reaktionsfähigkeit und starke Aktivität aus. Allerdings ist beim Choleriker die Reaktionsfähigkeit ausgeprägter als die Aktivität — entsprechend aufbrausend und ungeduldig ist er.
Er besitzt weniger Ausdruckskraft als der Sanguiniker und wirkt zuweilen träge. Er verfolgt zielstrebig seine Aufgaben und Interessen, ist standhaft, hat aber Schwierigkeiten, sich von einer Aufgabe auf eine andere zu konzentrieren.
- Der Choleriker ist entschlossen und zielstrebig. Er ergreift gerne die Initiative und das schnell.
- Er nimmt begeistert neue Aufgaben an, löst Probleme und überwindet Schwierigkeiten . Bei einem Streit oder einer Diskussion ist erfinderisch.
- Er ist nicht nachtragend oder lange beleidigt.
- Er ist in der Lage, schnelle Entscheidungen zu treffen und zu handeln. Und er strebt immer nach neuem Wissen .
- In einer kritischen Situation zeigt er Entschlossenheit und übt Druck aus.
- Er ist zu voreilig und ungeduldig . Er ist stur und häufig launisch. Er kann aggressiv oder aufbrausend sein und kann sich nicht immer beherrschen.
- Für ihn sind scharfe, ruckartige Bewegungen typisch. Er kann nie lange sitzen , ist häufig unausgeglichen und neigt zu Jähzorn.
- Beim Umgang mit Menschen kann er scharf sein und direkt sagen, was er denkt.Damit kann er Konfliktsituationen Provozieren.
- Seine Arbeitsfähigkeit steigt schnell an, fällt aber ebenso schnell wieder ab. Manchmal dringt er nicht bis zur Ursache des Problems vor, kratzt an der Oberfläche und lenkt sich ab.
- Er neigt zu Risiken und duldet keine Fehler und Unzulänglichkeiten bei anderen.
Vorteile
Nachteile
Der Phlegmatiker
Der Phlegmatiker ist ein inerter , starker, ausgeglichener und sesshafter Kollege.Er besitzt hohe Aktivität, die seine Reaktionsfähigkeit überwiegt und zeichnet sich durch geringe Empfindlichkeit sowie Emotionalität aus. Es ist schwierig, ihn zum Lachen oder zum Weinen zuedingen — lacht jemand in seiner Umgebung, bleibt er oft unberührt.
Dafür bleibt er auch bei Problemen ruhig. Seine Mimik ist schwach ausgeprägt, er kann nur schwer seine Aufmerksamkeit umlenken oder sich in einer neuen Umgebung zurechtfinden. Dieser Temperamenttyp eignet sich nur langsam neue Fähigkeiten und Gewohnheiten an, bleibt aber energisch und arbeitseifrig .Er ist ungeduldig, hat wenig Ausdauer und Selbstbeherrschung.
- Er zeichnet sich durch Ruhe, Vorsicht, Umsicht, Stabilität und Ausgeglichenheit aus — wie im Beruf, so auch im Privatleben.
- Er achtet auf Konsistenz und Gründlichkeit bei der Arbeit, entsprechend führt er sie auch immer zu Ende. Er ist standhaft und stur beim Erreichen eines Ziels.
- Er ist in der Lage, eine eintönige und dauerhaft anstrengende Aufgabe zu meistern.Er teilt seine Kräfte ein und verschwendet keine Zeit.
- Systematik bei der Arbeit hat bei ihm höchste Priorität . Er liebt Ordnung und Sorgfalt in allen Lebensbereichen.
- Seine Beziehungen und Interessen sind standhaft, er ist meistens treu. Er ist ein zuverlässiger Mitarbeiter , der selten seine Fassung verliert.
- Er lässt sich nicht durch Lob oder Kritik beeindrucken.
- Er reagiert schwach auf äußere Reize und kann sich deshalb nur langsam an neue Situationen anpassen.
- Er integriert sich nur schwer in eine neue Umgebung, mit unbekannten Menschen nimmt er nur nur zögerlich Kontakt auf.
- Sein Leben wird von Stereotypen und Klischees beherrscht.
Vorteile
Nachteile
Der Melancholiker
Der Melancholiker ist schwach, unausgeglichen und bewegungsfaul . Er ist ein Mensch mit hoher Empfindlichkeit und Trägheit, die häufig dazu führen, dass ein geringer Anlass bei ihm Tränen auslöst.Er ist nachtragend und höhst empfänglich für Kritik und Gerüchte. Seine Mimik und Gestik sind schwach, die Stimme ist leise.
Er ist häufig verunsichert, zaghaft, auch die kleinste Hürde zwingt ihn zum Aufgeben. Er besitzt wenig Energie oder Standhaftigkeit und erschöpft schnell. Eine Neigung zu Ablenkung und eine geringe Aufmerksamkeitsspanne sind für diesen Temperamenttyp charakteristisch.
- Er zeichnet sich durch hohe Empfindsamkeit aus.Er ist für Lob äußerst empfänglich — für Kritik aber auch.
- Er hat hohe Ansprüche an sich selbst und an seine Mitmenschen.
- Unter günstigen Bedingungen bleibt er zurückhaltend und taktvoll. Sein эмоциональный агент Zustand ist tiefgreifend, dauerhaft und kraftvoll.
- Er reagiert stark на äußere Einflüsse .
- In einer gewohnten Umgebung mit bekannten Kollegen fühlt er sich wohl und arbeitet äußerst produktiv.
- Er ist tendenziell schüchtern, verletzlich, unentschlossen und unsicher в Bezug auf die eigenen Kräfte .
- Er denkt meist pessimistisch und lacht selten. Er ermüdet schnell und braucht regelmäßige Pausen.
- Er verliert sich in einer unbekannten Umgebung und geht nur zögerlich Kontakte mit neuen Bekanntschaften ein. Entsprechend überschaubar bleibt sein Freundeskreis.
- Er neigt zur Einsamkeit, zu Depressionen und zieht sich häufig zurück oder schottet sich gar ab.Unannehmlichkeiten im Job giveen ihn leicht aus dem Gleichgewicht.
Vorteile
Nachteile
Na, haben Sie sich selbst oder Kollegen wiedererkannt?
Alle Temperament-Typen als gratis Загрузить PDF
Sie können die obigen Steckbriefe natürlich auch als Offline-Checkliste verwenden: Einfach die vier Temperamente als PDF aus der folgenden Liste herunterladen und die zutreffenden Eigenschaften des Betroffenen ankreuzen. Wo die meisten Markierungen liegen, ist der dominante Temperamenttyp.Mischtypen gibt es natürlich auch.
Контроллер темперамента: So kann es klappen
Für das gesamte Team kann es eine große Herausforderung sein, mit einem besonders temperamentvollen launischen Mitarbeiter zu arbeiten. Man weiß nie genau, wie er reagiert oder wann der nächste Wutausbruch droht, wenn ein Kollege zu Emotionalen Explosionen neigt.
Eins ist allerdings sicher: Die Launen eines Mitarbeiters , oder schlimmer noch eines Vorgesetzten, haben отрицательный Auswirkungen auf die Leistung eines Teams.
Schlechtere Stimmung
In erster Linie leidet natürlich die Arbeitsatmosphäre, wenn jeder mit dem Gedanken zur Arbeit kommt, dass er das nächste Opfer eines Wutanfalls sein könnte. Die Zufriedenheit mit der eigenen Arbeitsstelle kann so schnell auf ein MinimumINKen.
Schlechtere Qualität
Doch auch die Arbeitsleistung nimmt ab. Mit schlechter Laune fällt es deutlich schwerer sich zu konzentrieren. Die Folgen sind eine abnehmende Qualität und geringere Produktivität der Mitarbeiter.Auch fehlt jedem einzelnen die Motivation, sein bestes zu geben.
Schlechtere Chancen
Der Flurfunk находится в vielen Unternehmen ein stark ausgeprägtes Kommunikationsmittel. Der Ruf einer Abteilung spricht sich также schnell im gesamten Unternehmen herum. Umso schwieriger wird es dann, aus genau dieser Abteilung den Sprung in eine höhere Position zu schaffen.
Sicher wollen Sie nicht derjenige sein, der die Kontrolle über sein Temperament verliert und damit zur schlechten Stimmung im Unternehmen beiträgt.Immerhiniskieren Sie im schlimmsten Fall Ihren Job, wenn Ihr Vorgesetzter keine andere Wahl mehr sieht.
Doch was können Sie tun, wenn Sie zu einem sehr aufbrausenden Temperament neigen und schnell die Fassung verlieren? Natürlich können Meditation oder Sport как Ausgleich helfen. Doch auch in einer akuten Stresssituation, in der Sie kurz vor der Explosion stehen, ist es noch nicht zu spät, den Wutausbruch zu verhindern. Mit diesen Tipps gelingt es Ihnen, Ihr Temperament zu kontrollieren .
Halten Sie inne, bevor Sie reagieren.
Wenn die Wut hochkommt und Ihr Temperament die Kontrolle übernimmt, ist es leicht, etwas zu tun oder zu sagen, das Sie später vielleicht bereuen werden. Denn im Affekt denken wir nicht über unser Handeln und dessen Konsequenzen nach. Bevor Sie sich также Ihrem Temperament hingeben, zwingen Sie sich dazu, einen Moment abzuwarten.
Dieser Augenblick kann bereits ausreichen, um das Gemüt wieder abzukühlen oder erneut über die Situation nachzudenken.Fragen Sie sich, ob es nicht vielleicht eine Begründung hinter dem Verhalten Ihres Gegenübers gibt und warum es Sie eigentlich so aufregt.
Suchen Sie sich einen Verbündeten.
Manchmal explodiert das Temperament von einem Moment auf den anderen, doch oft merken Sie, wie sich Ihre Stimmung langsam verschlechtert, bevor es zum Ausbruch der Emotionen kommt. In dieser Situation ist es wichtig, im Büro einen Verbündeten zu haben, mit dem Sie darüber reden können.Эрцэлен Зие, член «Sie genervt sind und wie sehr es» в Инен-броделте.
Die andere Person sollte Sie dabei natürlich beruhigen und nicht noch weiter anstacheln. Nachdem Sie sich den ersten Frust von der Seele geredet haben, können Sie sich ruhiger und gelassener der Quelle Ihres Ärgers stellen.
Behandeln Sie Ihre Kollegen mit Respekt.
Sie sind erwachsen — Ihr Kollege ist erwachsen. Sie sind aus dem Alter raus, indem es noch in Ordnung war, seine Meinung mit lautem Gebrüll kundzutun.Ebenso wie Sie einen respektvollen Umgang erwarten, haben auch Ihre Büronachbarn ein Anrecht darauf. Bevor Sie также das nächste Mal an die Decke gehen, fragen Sie sich doch einmal, wie das wohl auf Außenstehende wirkt.
Ein gut ausgebildeter Mitarbeiter im Business-Outfit, der wegen einem Papierstau im Kopierer oder einem Tippfehler ausrastet? Sicherlich nicht das Bild , dass Sie präsentieren wollen.
Verstehen Sie die Rolle der Kommunikation.
Das Verhalten eines Kollegen hat Sie in Rage versetzt, doch denken Sie wirklich, ein Wutausbruch wird dazu beitragen, dass dieser sein Verhalten überdenkt? Die meisten Menschen sind wenig empfänglich für Gebrüll . Mit guten Argumenten und freundlichen Hinweisen kommen hingegen die meisten gut klar.
Венн Си также был шеф-гелауфенистом, dass ein Kollege sich bessert, regen Sie sich nicht auf, sondern erklären Sie. Dies wird Ihren Stresslevel senken und positiv auf das Betriebsklima einwirken.
Schildern Sie Ihre Gefühle in der Ich-Perspektive.
Sie haben… or Du hast… — Sätze die so beginnen, haben immer den Charakter eines Vorwurfs. Dementsprechend wird Ihr Gegenüber automatisch eine verteidigende Position einnehmen und das Gespräch ist festgefahren, bevor es überhaupt begonnen hat. Sprechen Sie stattdessen in der Ich-Perspektive.
Была ли Hat Ihnen nicht gefallen? Welches Проблема беластет Си? Aus dieser Sichtweise können Lösungen entstehen , ohne sich mit Geschrei durchsetzen zu müssen oder verhärte Fronten zu schaffen.
Erkennen Sie die wahren Ursachen Ihrer Emotionen.
Oft kommt es Ihnen vielleicht so vor, als wären Sie wütend, weil ein Kollege einen Fehler gemacht hat. Doch realistisch betrachtet, liegen die Ursachen часто в einer anderen Baustelle. Fragen Sie sich также, ob die Lappalie im Büro wirklich der Auslöser war oder ob Ihr Zorn möglicherweise den Falschen trifft .
Haben Sie die eigentliche Ursache ausfindig gemacht, sollten Sie Ihre Energie darauf verwenden, den Auslöser zu bereinigen .Vielleicht können Sie so Ihr Temperament sogar langfristig in den Griff bekommen.
Контроллер темперамента: Die FLOW-Methode
Um sich den richtigen Umgang mit dem eigenen Темперамент anzugewöhnen, eignet sich die FLOW-Methode . Ziel dieser Methode ist es, einen Wutausbruch zu stoppen, bevor er überhaupt passieren kann. Das sind vier Schritte оценок:
- Фокус. Wenn Sie merken, dass sich Wut in Ihnen anstaut, konzentrieren Sie sich bewusst darauf, ruhig zu bleiben.Dabei können auch Atemübungen helfen.
- Слушайте. Hören Sie Ihrem Gegenüber zu und versetzen Sie sich auch in seine Lage. Vielleicht können Sie seine Sicht der Dinge verstehen.
- Объективность. Nehmen Sie das Verhalten eines Kollegen nie persönlich. Bleiben Sie objektiv und entscheiden Sie trotz Wut weiterhin рационально.
- Подождите. Es ist völlig in Ordnung sich in einem Konflikt kurz zurückzuziehen, um sich wieder zu beruhigen.Überdenken Sie Ihre Reaktion und die Konsequenzen.
Diese Artikel fanden andere Leser auch interessant
[Bildnachweis: Dean Drobot, STUDIO GRAND OUEST, Doreen Salcher, Shutterstock.com]
.